Українці в 2017 році отримали платіжки з рекордними сумами. За останні кілька років подорожчали всі комунальні послуги: опалення, гаряча і холодна вода, електроенергія, газ. У Кабміні кажуть: програма субсидій "захищає" від високих платіжок всіх українців, які цього потребують. Як і коли в Україні можуть скоротити субсидії?
Як скоротять субсидії
Нова мінімалка відобразиться на субсидіантах тільки в 2018-му. Субсидію нараховують на основі доходу за минулий рік. В цьому році "знижку на комуналку будуть розраховувати виходячи з доходів за 2016-й, а в наступному за 2017-й. Як підрахували в Мінфіні, завдяки зростанню мінімальної зарплати вдвічі на субсидіях вдасться заощадити п'ять мільярдів гривень.
Для прикладу, загальний дохід сім'ї з чотирьох осіб у 2016-му – 3200 гривень (два батька з мінімальними зарплатами і дві дитини). По 800 гривень на кожного. За комунальні послуги така сім'я, якщо витрачатиме в межах соціальних норм, платитиме не більше 122 гривень. У 2017-му ця ж сім'я з двома мінімальними зарплатами буде заробляти 6400 гривень, а за комуналку платитиме близько 493 гривень. Розмір субсидії для сімей з мінімальними зарплатами дійсно скоротять. Проте, українці, які отримували мінімалку, скорочення на собі не відчують – зростання зарплат покриє додаткові витрати в кілька разів.
Через нові нормативи у сезоні 2017/2018 за опалення доведеться платити більше. У травні цього року норматив споживання газу на опалення скоротять до 5 кубометрів (на даний момент 5,5 кубометрів). Приміром, зараз субсидія покриває 330 кубів на опалення квартири площею 60 квадратних метрів, вже в наступному опалювальному сезоні "комунальну знижку" будуть нараховувати тільки на 300 кубів. Якщо при цьому продовжити спалювати 330 кубів, доведеться 30 кубів оплачувати без субсидії. За чинним тарифом – це ще 204 гривні.
Переглянули також норматив споживання Гкал 3,28 всього 2,5 Гкал тепла. Якщо не скоротити споживання, за 0,7 Гкал доведеться платити без субсидії. У Києві такий обсяг тепла обійдеться в 1411 гривень.
Перегляд нормативів дозволить державі заощадити на субсидіях, впевнений експерт в енергетичній сфері Валентин Землянський. "Це призведе до зменшення субсидій. Соціальні норми скорочені, а субсидія покриває тільки соціальні норми. Крім того, це призведе до зростання оплати. Щось покриє субсидія, а решту люди мають платити самі", – сказав Землянський.
У дохід при нарахуванні субсидій вже в цьому році хочуть враховувати депозити, про це заявляв міністр соцполітики Андрій Рева. "Ми, напевно, все-таки включимо депозити в розрахунок доходу домогосподарства для призначення субсидії. Але, швидше за все, ми це зробимо з травня місяця, вже після закінчення опалювального періоду. Тому що, це правильно включити, це все-таки можна вважати доходами, особливо коли відсотки по них виплачуються", – сказав міністр.
До речі, середній розмір депозиту в Україні – всього дев'ять тисяч гривень, а заробіток від такого вкладу – менше 200 гривень. Суттєво на субсидії це не вплине. Однак, якщо, наприклад, сума депозиту – 100 тисяч гривень, щомісяця на ньому можна заробляти 1500 гривень. Для сім'ї з чотирьох осіб з доходом 6400 гривень і з депозитів у 100 тисяч гривень, після рішення Кабміну щомісяця за комуналку доведеться платити на 257 гривень більше.
Субсидії отримує більшість українців
В кінці цього року, підрахували в Мінсоцполітики, "знижку на комуналку будуть отримувати 9 з 15 мільйонів українських сімей. У бюджеті на цей рік на субсидії заклали 51 мільярд гривень. Середній розмір субсидії – 1521 гривня.
Ще в 2012-му, згідно з даними Державної служби статистики, українці віддавали за комунальні послуги в середньому 16% від зарплати. Сума в платіжці на той момент досягла 502 гривень, в той же час середня зарплата була на рівні 3098 гривень. У січні 2017-го середня платіжка за комуналку досягла 1807,9 гривень (33% від середньої зарплати), це рекордна в історії України сума. Щоправда, у структурі витрат населення комунальні послуги займають менше 10%, це пов'язано з великою кількістю субсидіантів.
До речі, в цьому році субсидианты пройдуть масштабну верифікацію. Вже зараз Мінфін виявив 100 тисяч сімей, які зробили покупку на суму від 50 тисяч гривень і оформили субсидії.
Всього до "чорного списку" Мінфіну потрапили 185 тисяч одержувачів субсидій, зараз інформація щодо них перевіряється органами соціального захисту. Як пояснили на гарячій лінії Кабміну, залишити без субсидії українців можуть з двох причин: субсидіант приховує частину доходу; субсидіант зробив покупку на суму від 50 тисяч протягом 12 місяців з моменту отримання "знижки". Без допомоги також можуть залишитися ті українці, чий дохід за минулий рік істотно зріс.
Нагадаємо, в цьому році Кабінет міністрів повинен розробити концепцію монетизації субсидій. Простіше кажучи – "знижку" будуть виплачувати грошима. "Монетизацію субсидій обговорюють у Кабінеті міністрів. Прем'єр-міністр, Світовий банк і робоча група Кабміну. Уряд про це думає. Нарешті-то усвідомлення того, що монетизація необхідна, з'явилося", – розповідає представник Мінфіну, керівник офісу реформ Яна Бугримова.
Після цього, припускають чиновники, з'явиться стимул для економії – чим менше витратили на "комуналку", тим більше грошей залишилося. Якщо зараз "зекономлені" кошти переходять на наступний місяць, після монетизації "здачу" можна буде отримати "на руки".
Є декілька можливих схем монетизації. Перша – платити гроші теплокомуненерго (ТКЕ), які будуть компенсувати субсидії, друга – перераховувати гроші, виділені на субсидії, безпосередньо споживачам. При цьому друга модель також має декілька варіантів. На картки можуть перераховувати всі гроші, і українці зможуть витрачати їх на свій розсуд, або ж на картки будуть перераховувати тільки зекономлені кошти, якщо субсидіант використовував ресурсів менше, ніж передбачено соціальною нормою. За опалювальний сезон за рахунок монетизації можна буде "заробити" до 10 тисяч гривень.
