За мотивами наїзду на УП і ненависті Зеленського до редакції через доволі просте питання Романа Кравця про Татарова.
Які «журналісти» подобаються владі?
1. Типаж пропитого маргінала в депресії, на тлі якого ти будеш виглядати метросексуалом і генієм.
2. Типаж пані, яка не визначилась, що їй більше подобається в житті — журналістика чи «дубайський шоколад» (думаю, ви зрозуміли, про що я). Вона в мистецтві чи воно в ній? Нова торба Шанель чи якийсь крутий проєкт, який стане поворотним у розвитку сфери? Таких можна зневажати і обговорювати в курилках.
3. Лизоблюд будь-якої статі, який оближе актуального чиновника наче ескімо. Зазвичай — подібний персонаж або мовчить, або піддакує всій прутні, яку чинить влада/працедавець. Бо які пріоритети? Нова ауді і винний шопінг у Гудвайні.
4. Люди, які з легкістю працюють на Медведчука, а потім на єдиному телемарафоні. У першому випадку вони вихваляють Росію, у другому — змушені крізь зуби говорити «Слава Україні»! Аби в умовах кризи капала стабільна зарплатня з коштів платників податків.
5. Люди, яким важливі селфі, ручкання і коктейлі з планктоном Банкової. Бо є відчуття коротких дистанцій. Це могло працювати раніше, але з інтелектуальним рівнем осіб, які працюють над державними стратегіями нині — це глухий номер. З ким там розмовляти на рівних?
6. Інстаблогериці в стилі Аліни Шаманської — жадібні до грошей амбасадори агуші, які дорвались до державних підрядів. Подібні пані не приховують, що їхня кінцева мета знайти заможного чоловіка і зробити штук 5 пластичних операцій. Засилля подібних персонажів — крок до дискримінації всіх жінок, які є серйозними фахівцями у сфері медіа.
7. Позитивні блогери, які могли раніше бути алкоголіками, джинсовиками, силовиками, зеками, арестовичами, які чомусь раптово вирішили, що вони шикарні антикризові менеджери та журналісти.
8. Харошиє росіяни. Якби влада могла замінити наших притомних медійників на всяке сміття із боліт — вони б це зробили. Тому, коли одразу після Бучі подарували паспорт старому вовку із родини НКВДистів Невзорову — це було не просто так. Це був тест на терпіл і те, чи проковтне таке українське суспільство. Не було би відсічі — всякі латиніни і дожді уже би стали українськими медійниками. І витісняли б тут своїх неугодних аборигенів з «националистическими взглядами и русофобией».
9. Анонімні телеграми. Де кожне сміття вважає себе Рупертом Мердоком) Ці прищаві колобки цілодобово пишуть якісь побрехеньки про журналістів — інколи зранку собачники переказують їхній зміст про якісь там мільярди і свити неіснуючих коханців)