Включаючи молоду корумповану еліту, котра набрала колосальні обсяги кредитів у наших західних партнерів. Адже ще 1,5 роки тому народні депутати та міністри, яких у високі кабінети завели колишні олігархи, твердо знали, що вони розуміють, як треба керувати Українською державою.
Вони були переконані, що Президенту та Прем'єр-міністру скажуть як треба. Впевненості в них тоді було надміру. Де тепер їхня впевненість? Де тепер І.Коломойський, В.Пінчук, Р.Ахметов? І, звичайно, настав час припинити вилизувати комусь певне місце, а то раптом цей хтось виявиться зовсім не тим, про кого думали.
Також напередодні парламентських виборів ще рано трусити нафталіном Порошенко, Кличко та Тимошенко. Їхня жорстка і відкрита позиція щодо ключових питань показує, що не можна довіряти вихід із кризи тим політикам, які в неї завели. Вони вже не підбирають м'яких та нейтральних виразів, все визначають грубо і точно у спробах урозумляти владу. Але «нагорі» їх не злякалися, мовляв, і не таких пацанів заспокоювали. Тому продовжують демонструвати дивовижний спокій та холоднокровність.
Але правда і те, що сьогодні у відвертих словах все більшої кількості провідних експертів, підприємців, громадських діячів, які стали в лави ЗСУ, відчувається, а точніше - вони готові просто кричати, мовляв, як ще пояснювати вам, панове, що не можна підходити до власного народу з погляду дійної корови. Що насамперед відносини США та України залежатимуть від України. Від того, наскільки сильні та вірні рішення будемо приймати, і наскільки послідовно проводитимемо зовнішню та внутрішню політику. Від того, наскільки жорстко боротимемося з корупцією.
На завершення хотів би нагадати, як один відомий полководець, наставляючи підлеглих, говорив: «Генерал має керувати сьогоденням із майбутнього». Дуже сумніваюся, що цьому можна навчити багатьох наших політиків. А от людям, як співається у пісні, треба бути спокійними та впертими. І, зрештою, влада має припинити лише реагувати. Ми повинні створювати власний порядок денний в умовах війни, формуючи сучасну національну еліту, і йти вперед до Перемоги.
