Сам факт того, що Нормандські переговори відбуваються на рівні лідерів країн є важливим кроком вперед, який може відкрити шлях до реального прогресу з досягнення миру, вважає колишня заступниця Генсека НАТО Роуз Готтемоллер.
Чого очікувати від переговорів у Парижі, про те, яким тепер є ставлення НАТО до України і чому Україні варто було відмовитись від ядерного арсеналу Готемоллер розповіла в інтерв‘ю голові Української служби «Голосу Америки» Мирославі Ґонґадзе.
Мирослава Ґонґадзе: Як ви оцінюєте те, що відбувається у мирному процесі і які існують загрози для України на цих переговорах?
Роуз Готтемоллер: Те, що так звана Нормандська четвірка проведе зустріч наступного тижня - це важливий крок вперед. Пройшло дуже багато часу з їх попередньої зустрічі і, гадаю, зараз в процесі є динаміка.
Мені було дуже приємно побачити, що Росія минулого місяця повернула кораблі, забрані під час інциденту поблизу Азовського моря.
Зеленський вказав, що хотів би змінити певні аспекти Мінських зобов‘язань. Путін же заявив, що не хотів би змінювати жодних аспектів Мінських домовленостей. Тому, на мою думку, переговори будуть важкимиРоуз Готтемоллер
Все ж варто бути обережними в очікуваннях. Президент Зеленський вказав, що хотів би змінити певні аспекти Мінських зобов‘язань. Президент Путін у свою чергу заявив, що не хотів би змінювати жодних аспектів Мінських домовленостей. Тому, на мою думку, переговори будуть важкими, але, загалом я позитивно оцінюю те, що у цьому процесі відбуваються зрушення.
На мою думку, найкращим результатом було б побачити подальші зобов‘язання та плани з проведення обговорень, бо проблемою останніх пари років було те, що лідери один з одним не говорили по-справжньому. Так, на рівні робочих груп відбувалась гарна робота і я не хочу применшувати важливі досягнення, зроблені на технічному рівні. Однак участь лідерів може привести до важливого прогресу.
МҐ: США та Велика Британія зараз відсутні за столом переговорів, але саме ці країни надавали Україні запевнення у непорушності її теритеріальної цілісності. Чи непокоїть вас це питання?
РГ: Як Сполучені Штати, так і Велика Британія відіграють свою роль у підтримці безпеки України як через НАТО, де я нещодавно обіймала посаду заступника Генсекретаря, так і підтримуючи важливі і активні двосторонні відносини з Україною. Я вважаю, що Нормандський формат вже здобув собі певний статус і йому потрібно дозволити діяти у поточному форматі.
МҐ: Днями три українські партії видали заяву про прагнення України стати членом НАТО. У цей час інтенсивних обговорень між американцями та європейцями стосовно Альянсу, що має зробити Україна, щоб справді наблизитись до своєї мети?
РГ: По-перше, відзначу, що існує рішення Бухарестського саміту 2008 року, в якому засвідчено прагнення України отримати членство. Це не змінилось. Цю ціль підтверджено під час візиту НАТО до України наприкінці жовтня цього року.
На жаль, я не змогла там бути, бо на той час щойно полишила посаду заступниці Генсекретаря Альянсу. Все ж мене вразила серйозність обговорення під час візиту представників НАТО до України. Генеральний секретар Столтенберг там був і Північноатлантична рада. Це є справжнім свідченням того, наскільки серйозно НАТО ставиться до відносин з Україною.
МҐ: Все ж, що саме має зробити Україна для зближення з НАТО?
РГ: Надзвичайно важливо продовжувати процес реформ в сфері безпеки та оборони. Ми досягли надзвичайного прогресу у співпраці зі збройними силами України у розбудові Міністерства оборони. Надзвичайний прогрес. Менше прогресу ми досягли стосовно сил безпеки і запровадження закону, який би регулював цю сферу.
Тож реформи у цих сферах важливі з точки зору НАТО, як і загальні економічні та управлінські реформи, подолання корупції. Це все важливо для НАТО.
МҐ: Україна відмовилась від потужного ядерного арсеналу. США та Велика Британія надали запевнення у безпеці. З огляду на незаконну анексію Криму, російську агресію на сході України, чи достатньо роблять Західні країни та США, доб допомогти Україні у обороні?
Збереження ядерного арсеналу не купило б Україні безпекуРоуз Готтемоллер
РГ: Я завжди пидкреслюю, що збереження ядерного арсеналу не купило б Україні безпеку. Це важливо. Я гадаю, що це призвело б до тривалої нестабільності і унеможливило б для України зайняти своє теперішнє місце серед країн світу. України ще потрібно багато зробити, щоб подолати корупцію та здійснити інші реформи.
Зазначу, що я жодним чином не виправдовую дії Росії з анексії Криму та дестабілізації на Донбасі. Це - серйозний удар по міжнародній безпеці, який дуже непокоїть НАТО. Союзники зробили багато, щоб захиститись від Росії і прагнутимуть і надалі співпрацювати з Україною з розбудови обороноздатності.
МҐ: Нещодавно звучали заяви, включаючи від президента Франції про те, що Росія не є агресором. Якою є ваша позиція з цього питання?
РГ: Я особисто і в контексті моєї колишньої посади, загалом не згодна з такою заявою. НАТО з 2014 року нарощує бойові підрозділи в країнах Балтії, Польщі і підвищує боєготовність на випадок значної кризи, або, не дай Бог, конфлікту з Росією. Це все свідчить про занепокоєння напрямком руху Росії і готовність робити кроки у відповідь, включаючи військові.
На завершення хочу зазначити, що ми проводимо подвійну стратегію стосовно Росії. Ми переконані у важливості потужного стримування та оборони, але також і віримо у важливість діалогу з Росією. Ми хотіли б щоб Росія повернулась у систему міжнародного права і стала гарним учасником міжнародної спільноти.
