В українському парламенті є депутатська група "За майбутнє". У середовищі людей, які в темі, групу називають "За майбах". Тому-що так точніше зрозуміла мотивація депутатів.
І ось створена однойменна партія.
Очоливі її Ігор Палиця - людина ніразунепов'язана з Коломойським, на секундочку.
Це ж не палєво - бути в УКРОПі, да? Там же ж нема вух Коломойського? Ги, тільки борода.
Так ось.
Ми розуміємо, що впливу групи Дубінського у 30-35 багнетів у ВР України - Ігорю Валерійовичу замало.
Ось і створюють на місцеві вибори нову партію. Мета: обкатати і глянути результат. Розвідка боєм. Щоб подивитися, як зайде піплу.
Якщо вдруг-шо - можна підсилити важкою артилерією: Дубінські і Бужанські готові до бою.
Але є проблема.
В Україні дітей вже можна лякати Коломойським.
Для мене він, особисто, ворог №2 для України. Путін, потім ІВК.
Усі, хто заявить, що він не ворог - брехуни.
У путіноїдів і вати хоч логічна відмазка є: вони не українці - вони рускамірци. Ворог зрозумілий. Але і вони програмно - проти олігархату (вони просто за рускіх олігархів - проти доморощених).
І ось, цікаво. Усі розумні люди на місцях розуміють: ху із ху. Можна бабулям наплести що завгодно.
Але, по Гамбургському рахунку, я, наприклад, у рідних Сумах чітко знатиму, хто з місцевих підписався за ЗЛО, яке уособлює коломошка.
І вони знатимуть, що я знаю, що вони за бабки, чи інші коржики, вписалися за зло.
І усі в кого є клепка - знатимуть, що вони за якісь марципани вписалися за ЗЛО.
Мляха, і їм доведеться потім з цим жити.
Це як у першому класі всратися на уроці і знати що до випускного це памятатимуть. Хоч у очі і не скажуть. Але, навіть тиснучи руку - думатимуть - мля, як можна було всратися?
Є варіант. Заробити грошей/всратися. А потім поміняти місто, у якому живеш. Переїхати.
Але ж, гадство, ГУГЛ памятає усе.
