Командування військ противника продовжує заходи із перегруппування своїх військ на визначених операційних напрямках та створення відповідних угрупувань. Так, впродовж останніх 3-х днів з району "відновлення" у Білгородської області до місць бойового призначення на територію України вибуло не меньш як 5 БТГр противника (принаймні одна з них - танкова). Це були підрозділи переважно 29-ї ЗВА східного військового округу.
Загалом, у зв'язку з цим було зафіксовано перекидання до 70-72 танків, 120-125 одиниць ББМ, 30-32 одиниць 122-мм та 152-мм артилерии (САУ та артилерійських гармат, що буксируються), 10-12 самохідних засобів ППО поля бою, а також 67-70 одиниць автомобільної та спеціальної техники.
Судячи зі всього, це максимум сил та засобів, яким російське військове командування спроможне на нинішньому етапі реально підсилити свої війська, які оперують в Україні - як у Східній операційній зоні, так й на Півдні...
У свою чергу, формування стратегічних та оперативних резервів на росії також продовжується із великими труднощами. Так, наприклад, за планами російського військового командування 3-й АК ЗВО (п. Муліно) у складі 6 мсд у складі 10 тп, 54, 55 мсп, 27 ап; 72 омсбр, 17 абр великої потужності, 44 кп ППО, 52 озрдн, 148 крц, 9 ор СпП, 38 оісб, 8 ор РХБЗ, 8 обу і 154 орвб, загальною чисельністю особового складу до 15-16 тисяч в\сл... повинен набути оперативної готовності до середини серпня . Але на сьогоднішній день, на доукомплектування та формування з'єднань, частин та підрозділів цього корпусу поступило всього лише 5500 російських військовослужбовців... що не тільки не сприяє повноціній бойовій підготовці військ "корпусу" та їхньому бойовому злагодженню, а просто, взагалі, ставить питання про боєздатність его окремих частин та підрозділів.
Дуже схожа ситуація й у інших "резервних" корпусах, що нині формуються на основі інших російських військових округів у відповідності до директиви гш зс рф про розгортання "стратегічних та оперативних резервів". За своєю реальною бойовою потужністю ці "корпуса" скоріше дорівнюють 1-2-м бригадам, ніж відповідають терміну "армійський корпус", або навіть "дивізія"...
В таких умовах, російське військове командування вирішило використовувати ці "корпуси" в якості своєрідних центрів комплектування "маршевого поповнення" для вже діючих на території України частин та з'єднань. "Корпуса", по суті стали базою для формування та укомплектування окремих БТГр та ТГр, якими поповнються вже розгорнуті в Україні російські угрупування військ.
Единим більш-меньш укомплектованим резервом оперативно-тактичного характеру, який на сьогоднішній день російське військове командування може задіяти швидко та у повному обсязі на тому чи іншому операційному напрямку є 144-а мотострілецька дивізія 20-ї ЗВА Західного військового округу, розгорнута нині південно-західніше Білгорода, біля кордону з Україною, на Харьківському напрямку.
Головна причина того, що російське військове командування до сих пір не ввело цю дивізію у бій на тому чи іншому операційному напрямку, як своєрідний "вирішальний фактор", на мій суб'єктивний погляд, полягає в тому, що це з'єднання, по суті, є таким собі "недоторканим запасом" (НЗ) російського війська, яке його командування наважиться "сунути у справу" лише у випадку дуже "крайньої необхідності". Погодьтеся, як розмір цього НЗ, так й реальні його спроможності, красномовно свідчать про те, що про реальне формування вагомих НОВИХ стратегічних, або оперативних резервів "на росії" сьогодні казати важко... Живої сили та ОВТ вистачає лише на тактичні, або певною мірою, на оперативно-тактичні резерви....
Так, частина угрупувань російських військ, які оперують на тих чи інших напрямках в Україні дійсно відведенна на "відновлення боєздатності" і формально перебуває у резерві. Наприклад, в угрупуванні "Изюм" це до 10-и БТГр, в угрупуванні "Восток" - до 9-и БТГр.
Але, у зв'язку з цим варто зрозуміти, що ці підрозділи навряд чи можливо дійсно вважати оперативним резервом, навіть у тактичному сенсі це також виглядає, м'яко кажучи, дуже спірно. Адже вивід їх із першої лінії власне зони бойовихї дій означає, що вони понесли втрати від 40% до 60%. особового складу та штатного ОВТ... і іхне подальше використання в тому "форматі", в якому вони були введені у бій раніше - стало просто неможливим...
Так, перебування "у резерві" на "відновленні боєздатності" передбачає поповнення цих підрозділів живою силою та ОВТ до норм і стандартів, які б бодай мінімально відповідали би вимогам терміну "боєздатні". І російське військове командування, у відповідності з цими вимогами, намагається регулярно поповнювати ці підрозділи особовим складом та ОВТ, прагнучи поступово довести таки їх до рівня "боєздатний резерв".
Але темпи цього "відновлення" виведенних у резерв батальйоних тактичних та тактичних груп зс рф, на сьогоднішній день, просто не сприяють прискоренню цього процесу до того рівня, який би дозволив підтримувати наступальний потенціал основних угрупувань російських військ на стабільно високих позначках.
Відбувається це через 2 основні причини.
Перша причина - це той факт, що поповнювати "людьми та технікою" треба не тільки власне цей, постійно зростаючий "проблемно-боєздатний резерв", а й ті БТГр\ТГр, які вже втягнуті у напруженні бої безпосередньо на першій лінії, але яки поки що не втратили боєздатність і щоб цього не сталося в подальшому їх також потрібно поповнювати, причому прямо на передовій і РЕГУЛЯРНО...
Друга причина - вагому частку цього "резерву", причому саме ту, яка наближається якраз до рівня "відновлення боєздатності", командуванню військ противника, так чи інакше, доводиться через реальну обстановку на фронті та необхідність виконувати накази свого політичного керівництва, повертати у "першу лінію" поза всяких планів та графіків відновлення, не дав можливості "відновитися в повній мірі", що означае нові втрати... живої сили та ОВТ.
Таким чином, стає зрозуміло, що прагнучи зберегти кількість основної маси своїх "тактичних юнітів" у стані "відповідної боєздатності", російське військове командування просто вимушене нарощувати темпи й обсяги поповнення їх особовим складом та ОВТ...
У цьому сенсі, дехто схильний вважати, що у росіян достатньо ресурсів, людей та ОВТ, щоб ОДНОЧАСНО поповнювати й перших, і других (зберігаючи таким чином високий наступальний потенціал своїх угруповань військ), і навіть паралельно з цим формувати стратегічні та оперативні резерви "другої черги", так би мовити "на майбутне".
Цілком можливо, що так і є...
Поки що...
Але жорстка реалість війни переконливо свідчить, що все ж-таки спроможності нинішнього кремлівського режиму у цій сфері - не безкінечні...
Більше того, останнім часом достатньо вагомо у це питання "втручається" такий важливий фактор, як ЯКІСТЬ поповнення російських резервів різного рівня...
Коли ви преходите до вербування кримінальників у лави "освободителей", розконсервуєте танки та ББМ 60-х-70-х років розробки та виробництва, або саджаєте за штурвали літаків 60-річних пенсіонерів-пілотів... а рівень озброєння та оснащення ваших підрозділів "мобілізаційного резерву" армійських корпусів БомбасУ відповідає рівню десь кінця Другої Світової війни... то казати про повноцінне "відновлення боєздатності" власних ударних угрупувань військ, доводиться з певною долею обережності та умовності...
Лише один приклад...
Дві батальойонні тактичні групи (БТГр) двох мотосрілецьких бригад зі складу Центрального військового округу (ЦВО) зс рф, які нині відведені "на відновлення боєздатності" у Білгородську обл рф, замість "штатних" та опанованих раніше особовим складом БМП-2 та БМП-3, втрачених у боях на Славянському напрямку, сьогодні отримують старі БМП-1 та "маталиги" (МТ-ЛБ) з окружних баз зберігання. Замість танків Т-80БВ та Т-80БВМ... на відновлення їм почали поступати танки Т-72 перших модифікацій, причому місцями навіть без динамічного захисту.
І таке інше...
Про формування, наприклад, "резервних танкових рот" на архаїчних Т-62, які нині противник достатньо активно ВЖЕ застосовує на Запоріжському та Криворіжскому напрямках, причому кількість такої техніки у підрозділах противника їде вже на десятки одиниць, я навіть не згадую....
Отже, підсуміємо...
Я регулярно у коментарях під своїми постами натикаюся на зяви штибу "... заліза та м'яса у рашистів вистачає, а їхне командування за ціною не постоїть...". Зазвичай, такі коментарі слугують таким собі "вагомим" аргументом у черговому "зрадойобстві" того чи іншого читача. Мовляв, хулі ви тут нам якусь херню товмачите, коли росіяни нас тупо "м'ясом та залізом" закидують... і кінця краю цьому поки не видно...
Тож, щоб регулярно не повторюватись... відповім тут й зараз.
Безперервно укладати по 10-11 тисяч тушок за районні центри України російське військове командування, звичайно, може... Ба , навіть, воно дійсно так й робить. ПОКИ ЩО...
Однак, ця методолгія сама по собі не бескінечна та не безвідмовна у своєму застосуванні... особливо тоді, коли ваша "косоока та криворука", але дуже "масована", артилерія, в силу різних обставин, починає втрачати можливість безнаказано засипати все навкруги у промислових обсягах їржаво-вибуховим залізом (слава святому Хаймарсу)... А ресурси, щодо поповнення власного війська... у порівнянні із наростаючими темпами допомоги вашему ворогу з боку усього іншого цивілізованого світу, явно програють у довготривалій перспективі.
В такому разі, темпи утілізації ваших "мотострілецьких та танкових" БТГр безпосередньо на полі бою різко підвищуються... й цілком ймовірно, що в один прекрасний момент вони можуть "перекрити" темпи "відновлення боєздатності" та обсяги формування ваших "нових-старих" резервів...
Більше того, навіть якщо допустити, що особовий склад військ противника несповна розуму й не в змозі співставити події, які вже трапляються, із можливими наслідками у рамках причино-наслідкових зв'язків... то у твариному інстикті самозбереження йому навряд чи можливо відмовити...
Зростаючи кількість так званих "відмовників" у лавах кадрових російських військ, яка ДУЖЕ СУТТЄВО ускладнює російському військовому командуванню всі ці процеси по "відновленню боєздатності", а тако ж "формуванню нових резервів", взялася не сама по собі. Вона явно базується на якихось взаємопов'язаних подіях...
Наприклад, на дуже високому рівні вірогідності "упокоится с миром где-то в перелеске под Славянском", або ж повернуться у рідні єбеня без повного набору кінцівок... Думаєте усьому цьому стаду, яке женуть "за 200 тисяч" на укріплені позиції української піхоти на це повністю начхати? Дуже сумніваюсь...
Тому, я рекомендую черговому "коментатору", який забажає в черговий раз "звернути мою увагу" на бескінечність та всеосяжність спроможностей росії "кидати у горнило війни" своїх громадян тисяча за тисячею... не витрачати зайвий раз свій та мій час...
Я "в курсі дела"...
але я також "в курсі дела" про методологію та сучасні способи... зупинки цих натовпів та стадів. Головний сенс тут навіть не реальна їхня зупинка - а наочна демонстрація їм НЕВІДВОРОТНОСТІ загибелі на полі бою...
Причому, чим переконливіше та красномовніше - тим краще... "Святі" Хаймарси та "три сокири" з керованими снарядами, не кажучи вже про "панцегаубице-2000 із смарт-снарядами"... у цьому сенсі дуже ефективні.
