"За роки війни у мене зібралася ціла колекція випадків..." - Дмитро Іванов

"За роки війни у мене зібралася ціла колекція випадків..." - Дмитро Іванов

...чи, як зараз модно казати, "кейсів", про які я б хотів розповісти і одночасно звернутися до двох категорій: до військових і до волонтерів.

Про що мова.

Є така цікава тенденція, особливо серед новомобілізованих військових - зайобувати волонтерів всякою хуйньою, тим самим примушуючи їх втрачати час та гроші або на непотрібне лайно, або на занадто дорогі речі (коли можна обійтися набагато дешевшими), або на речі, які можна купити самому без значних витрат.

Приклади з останнього року.

- молодий і абсолютно "нульовий" в плані досвіду сапер, який шукає на сайті найдорожчий металошукач, бо "зараз волонтерам скажу, куплять", а волонтери куплять, бо "хлопці краще знають, що їм потрібно, вони воюють";

- тисячі сонечок, які замовляють нахуй не потрібні більшості "обвєси на автамат", бо "волонтери привезуть";

- бійці, які замовляють волонтерам дрібну екіпіровку типу підсумків, рукавичок, окулярів, бо 1000 грн на себе витратити - це неймовірно дорого;

- загальне ставлення до деяких речей в стилі "та що його жаліти, волонтери ще привезуть".

І інший бік медалі. Волонтери, які це все купують і привозять. Коли волонтеру кажеш, що тобі замовили непотрібну хуєту, яка є забаганкою, а не потребою, то краще одразу ховатися, бо тебе з лайном з'їдять. Там і "не лізь не в свої справи", і "мої хлопці самі знають, що їм потрібно", і "вони в окопах, а ти хто такий вапщє?".

Ну давайте так. Це, звісно, не мої справи, так і є.

Але особисто для себе я давно склав формулу по взаємодії з волонтерами та людьми, які хочуть допомогти.

Формула звучить так: "Якщо я можу це купити сам без особливих витрат, я куплю це сам. Якщо не можу, буду просити допомоги".

Завдяки цій формулі я звертався про допомогу особисто собі чи свому підрозділу разів десь 5-6 за всі вісім років. Бо шкарпетки я можу купити сам, екіпіровку теж (та й екіпіровка взагалі питання майже інтимне), решту дрібниць - теж.

Я так прикинув, що якщо я зараз здам на склад все майно, яке мені видала армія, то зможу спокійно воювати в тому і з тим, що купив сам.

Тепловізори, оптика, транспорт, запчастини, квадріки - тут вже важче, тут самому не витягнути.

Резюме довгого тексту.

Шановні військовослужбовці!

Не зайобуйте волонтерів запитами "сонечок". Тактикульні рукавички та абвєс на автамат ти купиш собі сам, якщо хочеш, це не важко і не такі вже неймовірні гроші. А от за гроші, які витрачаються на сотні рукавичок, можна для інших хлопців купити теплак.

Тобто, якщо коротко: хлопці, майте трохи совісті. Деякі люди віддають ледь не останнє, щоб вам допомогти, тож не знецінюйте їхню допомогу.

Ну і шановні волонтери!

Повірте, що "хлопці знають, що їм треба" - викликає істеричний регіт в деяких ситуаціях. Дрібну фігню бійці здатні купити самі.

А в цілому - так, це не мої справи, але терпіти нема сил вже.

Готовий, що зараз мене з'їдять з лайном, але нічого, це не вперше.