В КВНі прийнято готуватися до конкурсу “Імпровіз” так, щоб у команди було кілька заготовок. Є приказка: найкращий імпровіз — це підготована і відредактована реприза/скетч.
Тому нечистоплотні команди часто домовлялися між собою: обмінювалися питаннями. Щоб підготувати заготовки і у відповідях виглядати бодрячково.
Вчорашня прес-конференція — була просто парадом заготовок.
Найбільш вражаюча: це про кількість загиблих. 31 тисяча втрачених нами воїнів за 2 роки — це комплекс почуттів: біль, жаль, гнів і ще тисяча відтінків.
Це була, звичайно, заготовка. І питання, і відповідь, прораховувалися в офісі. І це було (на мою думку) єдине, що офіс зробив правильно, по дорослому. Я не знаю, чи правильна цифра, бо говорять різне.
Притнаймні, не враховується велика кількість пропавших безвісті.
Але це вперше, коли влада не зве на шашлики і говорить з суспільством.
Все решта — це класика жанру. Навіть було намагання пожартувати про путіна.
Це коли президенту задали питання: а що ви робитимете, якщо вам подзвонить путін?
Ну і відповідь: а путін не користується мобільним, а я не користуюся телетайпом 1917 року.
Ну, для рівня кварталу годиться.
Більшість інших заготовок — це перекидання стрілок в інших, там де слизькі теми.
А теми майже усі слизькі.
Банально, про Залужного: питання задав іноземний журналіст і Володимир Олександрович заявили:
- Чому я когось змінюю, вибачте, це наш внутрішній момент
Отак. А те що і в Україні 100500 людей бажають знати “ЗА ЩО?” - то неважливо.
Це питання, яке пропрацьоване. Взяти і перевести стрілку в площину не ваше собаче...
Взагалі, при використанні такого методу відповідей на питання редакціям треба готувати журналістів задавати одразу купу уточнюючих питань.
От Зеленський, зокрема, отримав питання:
- а що там із законом про мобілізацію?
- о, ви знаєте, там нардепи понаприймали три тисячі поправок. Тепер що приймуть, те і матимемо.
І ось тут би купу додаткових питань:
- так ви ж верховний головнокомандувач? Вам що пофігу, що вони там наприймають?
- якщо ні, може підкажете своїй фракції, які поправки приймати, а які валити?
- ви що, не маєте впливу на свою фракцію і залежні від вас опзж і “За майбах”?
Але ж ніт. Питання незручне і Зеленський всі стрілки перевів на парламент.
А ми тут типу не в курсі, що парламентом заправляє Єрмак. Ми тут всі на концерті кварталу і чекаємо, на щоб іще вибухнути громом аплодисментів.
Або питання про Бігуса.
Зеленського запитали, що там із розслідуванням.
А він такий та я там всіх вже познімав (винуваті, чи просто стрілочники — уже викинули). І мені взагалі все рівно на кого там вийдуть, хай слідство розбирається.
Та ну?
- А якщо слідство вийде на Татарова? - мають задати додаткове питанняь допитливі журналісти
- а як це вам все рівно? Та ви ж тут всю дорогу кажете, що ви за свободу слова і права журналістів?
Ну і особливий шлягер — це про призначення послів. Володимир Олександрович взяли і ляпнули, що у нього з Британським прем’єром такі відносини, що і без посла спілкуватися можна.
Красава. Вам це нічого не нагадує?
А мені слова підзабутого Богдана, який якось на почутку царствування говорив, що йому журналісти не потрібні. Зелені напряму через відосіки з суспільством спілкуватися будуть.
Ну і так про все. Щось гарне — Зеленський молодець. Щось слизьке — перехід ходу до інших.
Ну і щось із незбагненного.
Це про кротів. Літній контрнаступ типу здали. Та воно на карту глянути — і одразу ясно, що контрнаступ потрібно проводити на півдні. І Росіяни бачили карту. І там півроку будували лінію суровікіна.
Але меседж з прицілом на майбутнє.
Бо не в офісі ж крот. А або в команді Залужного, або між союзниками. І це може бути не смішно.
Не буду усі питання/відповіді аналізувати.
Хочу щоб у нас було розуміння: офіс приміняє квартальні методи.
Прес-конференція — це планування і підготовка.
Які будуть незручні питання? Такі і такі. Відповідаємо на них або так, або якщо відповіді нема — заявляємо щось ліве (внутрішні питання, технічні можливості), або зіскакуємо на інші теми.
Плюс своїх журналістів налаштовуємо на правильні питання. Ось подоляк вже підготував.
Плюс якщо вже взагалі щось не так — хамим журналістам.
А потім, в кінці усіх своїх по зеленому свистку заставляємо аплодувати.
Совок відпочиває.
Пєсков заздрить.
Ті хто вірить в європейські цінності — хапаються за голову.
І тепер зустрінемося з президентом 20 травня при підведенні підсумків п’ятирічки.
