Коли ти без мозгів, то куди би ти не йшов, думаєш, що вперед — казав Жванецький
Зазвичай, коли в нас щось відбувається, я обов‘язково дивлюся скабєєву, бо якщо на болотах виють про Україну, то це добре. Ну і, відверто кажучи, мене то тішить))
Віднедавна, коли в нас щось стається, я обов‘язково читаю люсю, бо коли люся в припадку і блює, значить на печерських пагорбах істерика.
Люся в припадку вже другий день, а це означає, що на горі істерика затяжна.
Бо, хто не знає, як все мало бути і як було, розповім.
Уявляю собі, як трясло головний дім через те, що поважні гості з далекого краю змінили програму візиту і зустрілися з парламентськими фракціями. До того ж, зустрілися з ними першими. Хто був готовий до такої зустрічі? Ніхто. Навіть Разумков. Про Порошенка не будемо говорити. Той завжди готовий до будь-якої зустрічі з міжнародною політичною спільнотою. Так от, наші гості хотіли цю зустріч без перекладачів. А оскільки крім Порошенка і Разумкова англійською не було з ким розмовляти, а голову парламенту ця зустріч застала зненацька, то так сталося, що діалог був самі розумієте з ким. І діалог відбувся тривалий по часу. Утричі триваліший, аніж з лідером українського суспільства. Тому істерика почалася ще зранку.
Ми не знаємо про що була розмова з главою нашої держави, але ж ми розуміємо, що реформи, НАК Нафтогаз, корупція, Джуліані, росагенти в райському саду і тд — головні мішені, в які цілились наші гості. А в такі величееезні мішені важко не влучити навіть закритими очима.
Ну і відповідь нашого очільника на брифінгу журналістам... Усі чули. А головне — чули наші гості. У двох словах: ееее? шо? Джуліані? Нафтогаз? Який віткат назад? Я йду тільки вперед. До мене ніколи ніхто не проводив реформи.
Отакі справи.
Natalka Mishchenko
