Бурхлива реакція на провладний законопроєкт 11104 щодо максимальної кримінальної відповідальності "за несанкціоновані контакти з іноземцями", звісно була очікуваною. Надто свіжі в пам'яті репресії проти громадян України перед Революцією Гідності, а автори диктаторських законів ще на свободі.
Як не мене, за цими емоціями багато хто не побачив якраз головної мети та новації, яка міститься в іншому (прямо пов'язаному зі скандальним і поки що ніким не відізваному) закопроєкті 11103 - запровадження нового інструменту для зовнішньополітичної діяльності України - спеціальних місій.
До речі, у ст. 13 цього законопроєкту вся ця "відповідальність громадян" залишається. А це вже - не жарт!
В чому ж суть? Якщо коротко:
- Поруч з мережею закордонних дипломатичних установ України створюється мережа спеціальних місій України;
- Голова та члени цих місій будуть призначатися і відкликатися Головою Верховної Ради, Президентом або Прем'єром. Як зазначено - "на свій розсуд". Жодних критеріїв чи необхідних навичок;
- Функціонал фактично дублює функціонал посольств і послів;
- Направляти можна куди завгодно: і до країн, де є діючі посольства, і до країн, з якими немає дипломатичних чи консульських зносин (цікаво - це куди?);
- Забезпечення - за рахунок державного бюджету;
І ягідка на тортику: "Члени сімей голови, членів, а також персоналу спеціальної місії України, мають право їх супроводжувати під час виконання функцій спеціальної місії України".
Для чого це все зараз і чи це дійсно спрямовано на "забезпечення єдності зовнішньополітичного курсу держави" - додумайте самі...
