Насолоджуюся феєричним роликом Ігоря Палиці. Мушу визнати, таки ця передвиборча кампанія внесе щось нове в мистецтво політтехнологів. По факту весь ролик Палиці – це застільний трьоп двох дядьків (другий – нардеп УКРОПівець Олександр Шевченко), які взялися за українською традицією, перемивати кістки комусь третьому – у даному випадку президенту Порошенку. Може й по 150 гр. перед тим накатили – інтонації натякають, але на ролику того не видно.
Але спочатку відповім собі на запитання – а хто такий, власне Ігор Палиця?
Колишній голова «Укрнафти». Чинний член правління «Укрнафти». «Укрнафта» - це корпорація через яку Юля Тимошенко не винна, що «Укрнафта» опинилася під контролем Ігоря Колрмойського під час прем'єрства Тимошенко (офіційна версія ВО «Батьківщина»). Чому я про це згадав? Бо Ігоря Палицю преса називає не інакше як представником Коломойського в «Укрнафті».
Будучі депутатом від НУНС пан Палиця голосував за відомі Харківські угоди ім. Януковича. У липні 2012 р. Він голосував за закон КаКа, Ківалова-Колесніченка, про статус мов в Україні. Потім коньюктура помінялася, Палиця став патріотом і заходився хвалитися як в Одеській області рили окопи проти російського вторгнення.
Коньюктура міняється і далі. У березні поточного року видання «Волинська правда» повідомила, що голова Волинської облради Ігор Палиця зустрічався з президентом Порошенком, намагався «парєшать» і зректися Коломойського, був посланий, і відтоді – «перейнявся гіркою долею України» і знаходився «боротися зі злочинною владою».
Це я до того пишу, що присутність Палиці на нещодавній зустрічі Юлії Тимошенко і Ігоря Коломойського У Варшаві (про неї повідомила преса) – не випадкова. Застільна заява, очевидно – також.
Що особливо запам'яталося у емоційних просторікуваннях Ігоря Палиці?
Повторення тез російської праганди і «прімкнувшей» до неї Тимошенко: Майдан – то не перемога а розстріл людей, Порошенко почав війну, президент на війні наживається, хіба можна вкладати більше грошей в економіку війни «якщо людям нема на що купити квартиру»? Про Путіна – ані мур-мур.
Справді – хіба можна вкладати більше грошей в умовах 1943 р. в економіку війни у Великій Британії, коли не кожен англійський докер має власну квартиру?
«Україні більше ніхто не врюірить!» Справді. Санкції продовжують. Кредити дають. І – не вірять. Нічого з собою зробити не можуть!
Ігор Палиця виправдовує нардепа Надію Савченко, мовляв, не вона винувата, що хотіла розстріляли ВР, винна ВР, раз її хотіли розстріляти. Убивцям Джона Кеннеді не пощастило – в США Палиці не знайшлося.
Ігор Палиця заявив, що президент Порошенко має спільний газовий бізнес з Медведчуком, шо про нього знають СБУ, НАБУ і САП, але нічого не роблять, бо вже приготовані. Щирий привіт Кремлю – тепер зрозуміло чому замість переможного відторгнення від України південного сходу в 14-му, Москва залізла в довгий виснажливий конфлікт, з якого тепер не знає як вибратися. Бо Медведчук – пригодований. Не менш щирий привіт Юлії Володимирівні – вибори можна згортати не почавши. Ще більш палкий привіт Шабуніну, Трансперенсі, та іншим творцям НАБУ і САП. Якщо їхні створіння – пвдгодовані, шо казати про їхніх творців?
Зрозуміло тепер, чому всі Майдани-3 по самий міхо-майданчик завершувалися пшиком?
Ігор Палиця заявив, що в Україні олігархів нема, єдиний олігарх в Україні це президент Порошенко. Ігор Валерійович, гадаю, спітч оцінив. Звісно, що ти за олігарх, якщо тебе держава примушує борги платити?
Нарешті Ігор Палиця зірвався на відвертий неприхований більшовизм. Надра належать народу і доходи від них мусять належати громадам – тут явно заворушилися громади бурштинокопачів. Ми у Порошенка все відберемо і віддамо в бюджет аби отримали люди – привіт особам, які досі мріють про нові й нові «юліни тисячі».
Експропріацію ексаропріаторам! Всім, крім Коломойського!
Коротше – месидж зрозумілий і спрямований конкретним адресатам. Форма подачі – взагалі оригінальна. Є! Є ще куди рости вітчизняним політтезнологіям – теми «байок під політику» і «теревенів в лазні з бабами» – не розкриті ще й досі. Далі буде.
А на закуску я прибіріг те, що мене доставило найсильніше. Ігор Палиця заявляє «Петро Олексійович ми вас не боїмося!» «Вам недовго залишилося!» І – за кілька хвилин. «Якщо Порошенко стане президентом вдруге – я уїду з України» і «Якщо Порошенко пройде у другий тур – я уїду за кордон».
Тобто – не впевнені, що «Порошенку недовго лишилося»? Тобто допускають, що другий термін Порошенка – можливий? І в такому разі – планують тікати? Бо розуміють – в Україні тоді їм ловити буде нічого…
От таке «не боїмося». Такі патріоти застільного трьопу.
Дмитро "Калинчук" Вовнянко
