"Заява для багатьох несподівана, але насправді прогнозована" - Джон Сміт

"Заява для багатьох несподівана, але насправді прогнозована" - Джон Сміт

Новий міністр оборони Великої Британії Грант Шеппс в інтерв'ю The Telegraph допустив відправку Військового флоту Британії у Чорне море для протистояння атакам росії на вільне судноплавство.

- «Важливо, щоб ми не дозволили ситуації за замовчуванням встановити, що якимось чином міжнародне судноплавство в цій воді заборонено».

Хоч заява для багатьох несподівана, але насправді прогнозована.

В Британії, це варто визнати, як і в усіх інших країнах Заходу, ідея "не втягнутися в ескалацію" дуже сильна.

Але дебіл Путін, вийшовши з "зернової угоди" (вигідної йому), почав морську війну. При чому війна ця - і проти України, і проти Заходу. Проти Заходу, бо одна з умов припинення війни з його боку - зняти західні санкції з вже російських торгових комунікацій (Россєльхозбанк). В разі відмови цих країн, Путін атакує вільне судноплавство і взагалі морське право (окрім отго, що атакує ціни на їжу в світі і провокує наплив мігрантів у ці цивілізовані країни).

І насправді це веде до ситуації, коли США і Британія, як ключові морські держави просто не зможуть стояти осторонь.

Саме ці країни в свій час встановили всі сучасні морські конвенції і закони, які передбачають вільне судноплавство, щоб жодна країна не могла піратським чином атакувати кораблі іншої країни. Британія, Іспанія, Туреччина, США пройшли подібні війни ще в 16-18 століттях, коли Туреччина атакувала торгові маршрути європейських держав, Мальтійський орден - турецькі, британські корсари - іспанців (і навпаки), а конвої США ще в Другу світову топили підводники Третього рейху.

До речі приймала участь в цьому загальноєвропейському контексті і Україна: козацький флот атакував флот і порти османів, кошмарив їхню столицю, в результаті вже в 1650 Джеджалій у Стамбулі вийшов на угоди з султаном про вільну торгівлю для України всіма протоками підконтрольними султанам.

В результаті цей історичний досвід на Заході був визнаний невдалим. Значно вигідніше - торгувати, заробляти, багатіти всім.

Тому сторони сіли і домовилися: вільне судноплавство - основа основ.

Атака на цей порядок це пряма атака на тих, хто його встановив - ключові світові держави.

Так от, прогнозуючи розвиток цієї морської війни затіяної недоучкою путіним, можна було легко передбачити: якщо Україна закусить вудила і відмовиться швидко лягти на лопатки, то США, Британія (а ще Туреччина, як прямий контролер атакованих морських шляхів, а ще Нідерланди - як сучасна європейська морська імперія) просто змушені будуть почати втягуватися в цю війну на морі.

Поки що вони лише постачають крилаті ракети. Ними макакам у Криму нещодавно уже наочно продемонстроване їхнє відставання і що піратський "флот" їм на Чорному морі взагалі мати не треба. Якщо не дійде (а до Путіна стопудняк не дійде, він же мачо, закони подворотні, всє дєла, - гиги), то будуть нові уроки. Нідерланди, наприклад, першими передають Ф-16.

Зараз Україна показує: кораблі виходять і заходять морськими коридорами, лише за 1 жовтня 8 кораблів, і ми плювати хотіли на погрози орків. Хочуть орки повторити подвиг підводників-нацистів (своїх союзників) у 2СВ і втопити мирне судно - вперед, літаки НАТО в небі слідкують, всі у світі готові зафіксувати нову ситуацію.

Історичний інтерес України - забезпечити собі вигідну торгівлю. Щоб наше зерно не тільки виходило з портів (так мислив папин йуріст із Кривого рогу), а й ціна на нього в кінцевому пункті не була захмарна через тупу "зернову угоду". Щоб в країнах-отримувачах ми могли вибивати своїх конкурентів. Щоб наші виробники зерна багатішали, залучали валюту в країну, платили податки, розвивали супутні індустрії, як той же торговий флот і з цього розвивався весь наш Південь.

В свій час задля цього київські великі князі пробивали собі шлях через зайнятий кочовиками Степ, ходили на Царгород, брали під свій контроль Херсонес, Керченську протоку і навіть вихід з гирла Дону. По суті за те саме воювали не тільки козаки Вишневецького, а ще скіфський флот царя Скілура.

Бо макаки зі Степу, як би вони не називалися - гуни, пєчєнєгі, половці чи московити, останні 2000 років прагнуть того самого. Викинути їх з Чорного і Азовського морів, їхню торгівлю взяти під свій контроль - мир на століття.