"Зеленський обіцяє виборцям нічого не обіцяти– світова преса" - Влад Пономар

"Зеленський обіцяє виборцям нічого не обіцяти– світова преса" - Влад Пономар

-NRC Handelsblad: Зеленський добре дбає про своїх друзів.
-The Irish Times: репортаж з Харкова, який зветься «Зміна доби не заторкує політичного виживанця зі східної України, який сіє розбрат».

-Нідерландський часопис NRC Handelsblad публікує матеріал «Зеленський добре дбає про своїх друзів». NRC Handelsblad пише, що Зеленський як політик, який не переобтяжує виборців якимись обіцянками, а водночас обіцяє їм нічого не обіцяти, постає доволі унікальним у своєму стилі. Сам Зеленський побудував свою виборчу кампанію на гаслах проти Порошенка, наголошуючи, що викорінить корупцію. NRC Handelsblad ставить запитання, чи ж це справді відбудеться? І додає, що досі Зеленський діяв або символічно або дещо сюрреалістично.

Втім Зеленський також здійснює і реальні кроки. Тут і там він поступово призначає своїх людей. В Україні все обертається навколо особистої лояльності. Відтак, надзвичайно важливо, ким саме президент себе оточує. Але креденції деяких призначень Зеленського досить чітко нагадують минуле. Багато хто з новопризначених керівників заробив свої «відзнаки» у тих «Авгієвих стайнях», якими й була Україна. Надто за часів президентства Януковича.
NRC Handelsblad наводить приклад чільної постаті партії Зеленського «Слуга Народу» Дмитра Разумкова, який свого часу був активним членом «Партії регіонів» Януковича. Головою адміністрації президента, третьою найвпливовішою постаттю в Україні, Зеленський призначив Андрія Богдана, який був правником олігарха старого стилю Ігоря Коломойського.
Сама процедура цього призначення була доволі показовою. Кандидата на цю посаду мала б затверджувати спецкомісія, створена після революції 2014р. Проте Зеленському це не сподобалось, і він просто перейменував Адміністрацію президента України на Офіс президента України. Відтак попередні правила вже не поширювалися на голову цієї структури.
У більш брутальному стилі було здійснено призначення в Одесі. Перед призначенням місцевого керівника, Зеленський пообіцяв, що не буде «хрещеним батьком» бо Зеленський є євреєм і не хрестив своїх дітей, (сина Кирила Зеленський хрестив у Києві, про що сам розповідав українським ЗМІ і ділився фотографіями – ред.), а також не буде «войовничим», –українські виборці втомились від війни з Росією.
І саме після цього він призначив Андрія Андрейчикова, підприємця, що займається металобрухтом, головою Одеської ОДА. Андрейчиков заробив свої статки у Придністров’ї, якому покровительствує Росія. Придністров’я є джерелом торгівлі жінками, зброєю та контрабандою.
На додаток, Андрейчиков співпрацював з відомим «кремлефілом» Ігорем Марковим, який втік до Росії. Коли Зеленський і далі йтиме подібним курсом, домайданівські часи олігархічного панування кланів в Україні дістануть свій чіткий відгомін, а політик, який подавав себе як «антиполітик», тому й не давав людям жодних обіцянок, піде просто своїм шляхом, бо ж, власне, він таки нічого нікому не обіцяв.

-Періодичне видання Ірландії The Irish Times друкує репортаж з Харкова, який зветься «Зміна доби не заторкує політичного виживанця зі східної України, який сіє розбрат». The Irish Times пише, що п’ятьма роками по тому, як в Україні скинули проросійський режим, питання, що їх порушив Майдан і надалі актуальні у другому за величиною місті України, яке розташоване за 35 км від Росії, і десь за 300 км від зони бойових дій на сході України.

The Irish Times пише про мера Харкова Кернеса, який уособлює собою все те, чому прагнув покласти край Майдан, а саме – корупцію, безкарність і сумнівну лояльність до України. І ось попри все це, Кернес пройшов крізь суспільні потрясіння в Україні, а також спробу замаху, і досі тримає Харків у своїх стиснутих руках.
От і зараз 60-річний Кернес висувається на виборах 21 липня, які мають усунути всю «стару гвардію» з українського парламенту, проте затятий виживанець не виказує ознак бажання віддавати владу, навіть якщо новий президент України голосно обіцяє трансформувати українську політику.
The Irish Times пише, що Кернес також розлютив своїх опонентів тим, що відновив пам’ятник радянському маршалові Жукову у Харкові. Водночас, як зазначає дублінський часопис, він цим кроком втішив своїх прихильників, які поділяють його прагнення відновлення добрих стосунків з Росією. Видання вказує, що впродовж років Кернес був близьким союзником президента Віктора Януковича.
Газета нагадує, що так само, як і у Донецьку та Луганську антимайданівці у Харкові захопили були місцеві органи влади і піднімали російський прапор над тими офіційними будівлями. Проте намагання утворити ще одну сепаратистську «республіку» у Харкові зазнали невдачі. Дублінський часопис згадує про мера Одеси Геннадія Труханова, який так само як і Кернес відкидає звинувачення у проросійських симпатіях і зв’язках з організованою злочинністю. Видання також додає, що Кернес і Труханов навіть разом заснували партію з російською назвою «Довіряй справам», яка втім не користується популярністю.

Влад Пономарь