На тлі катастрофічного для чинного президента падіння рейтингів популярності і довіри, Володимир Зеленський втрачає ще й важелі влади.
Останні голосування в українському парламенті наочно продемонстрували, що ніякої більшості у Зеленського більше немає і не буде. Що “Слуги народу” готові голосувати хіба що за відверто популістські пропозиції президента - на зразок того ж закону про народовладдя - щоб потім з'явилася можливість використовувати цей механізм проти самого Зеленського. Але голосування з принципових питань - і вже тим більше з питань кадрових - демонструє, що у фракції Зеленського тепер інші господарі. А може, ці господарі і раніше були? Може, таким чином колишньому телевізійному коміку показують його справжнє місце у владній вертикалі?
І це при тому, що головні виклики для Зеленського ще попереду. Економічні та соціальні проблеми тільки починаються - і ніяким зниженням тарифів їх вже не пом'якшити. Вакцинацію країни влада популістів провалила. Історія із Дубинським ставить Зеленського перед непростим вибором. Закрити очі на санкції проти цього депутата - значить, закрити перед самим собою двері до Білого дому. А боротися із Дубинським - значить, боротися із Коломойським, одним з “акціонерів” влади затятих популістів. А ще втік до Брюсселю колишній заступник глави СБУ Дмитро Нескоромний, який і без всяких прес-конференцій розповість про корумпованість діючої влади резидентам всіх розвідок світу. І це добре ще, якщо тільки про корумпованість. Погано - якщо про якісь особливі перемовини з Москвою. Ну, добре, не всім резидентам - тільки американцям, англійцям і європейцям. Але для Зеленського і цього буде достатньо. І як відповідати на всі ці виклики, якщо ані популярності, ані влади?
Відповідь є простою - ніяк. Зеленський всього цього просто не помітить. А помітить - так не зрозуміє. А зрозуміє - так перелякається і постарається не помічати.
Так і буде йти на дно. І Україна - разом із ним.
