Припущення, або визначення можливих очікувань – однозначно гуманітарний метод.
Ви очікуєте якихось дій від опонента. Ви дивитесь на проблему як-би його очима, щоб спрогнозувати його можливі мотивації, дії та їх наслідки.
Але біда у тому, що часто ми оцінюємо інших за своїми лекалами, своїми уявленнями про світ.
Як у тому анекдоті:
Пливе річкою крокодил і бачить з гілки над водою на хвості мавпа звисає. От, думає крокодил, зараз із неї познущаюся. Запитаю її чи заміжня вона. Якщо скаже «так» - відповім: «о, боже, хто ж тебе таку страшну взяв?». Скаже «ні» - відповім: «ясно, хто ж тебе таку страшну заміж візьме?».
Підпливає
- Мавпо, ти заміжня?
- Та, вийдеш тут, як кругом лише крокодили плавають.
Володимир Олександрович у грудні 2018 року зробив сміливе припущення, що домовитись з Путіним можливо десь посерединці. Припущення базувалося на уявленні, що Путін, як і Зеленський, прагне миру. А війни хочуть якісь незрозумілі націоналісти.
Просто у Вови в голову не влазило, що хтось може не хотіти миру.
Більшість українців, дивлячись ток-шоу Шустера, почали робити припущення, що управляти країною легко. Бо бадьоро виходило в студіях.
Більшість українців, обираючи Зеленського – робили сміливе припущення, що країною може прийти управляти просто хлопець з вулиці. А що? Нажимай і дуй. Все ж легко.
Мало того, українці, зробили припущення, що Зеленський такий же порядний, як і Голобородько. Він так само їздитиме на вєліку, житиме в простій квартирі, а не у державній резиденції.
І впевнено проголосували за нього.
Натомість я роблю сміливе припущення, що вони вкрали у своїх дітей 5 років. І не покаються.
Але ж, скажете ви. Вітя, припущення – це поганий метод.
Так. Але тільки якщо ваше припущення не базується на багатьох доведених фактах.
Я ще у 2015 році зробив припущення, що Зе! стане президентом.
Припущення базувалося на аналізі ментальності українського народу і на припущенні, що олігархи можуть домовитися – і поставити слабенького, але популярного президента, щоб помикати ним. І нами.
У січні 2019-го року, коли побачив злет рейтингу Зеленського, я зробив сміливе припущення, що Зеленський буде самим гіршим президентом в історії України (ну може вони з Янеком за цей титул поборються).
Але моє припущення базується на фактах, а не вимислах.
1) Ніколи в історії слабкий монарх не творив історію;
2) Володимир Олександрович, сам оголосив себе порядним, а я ніколи не вірив у самопроголошення;
3) Він вибачився колись перед Кадировим, але буксував на журналіста. А значить він боягузливий.
4) Він прагне миру, а сам ховався від призову – значить він і боягузливий і не патріот (бо на відміну від інших артистів навіть не волонтерив). А значить і жадібний, з огляду на те, що йому від розграбованого Коломойським ПриватБанка – відвалилося 41 млн. баксів;
5) Він бачив мир в очах Путіна – а значить він не вміє бачити людей.
6) Він ставить кругом лише своїх – значить він не вміє довіряти і делегувати. Він не самостійний.
І так ще багато фактів, які впевнюють мене у тому, що король голий.
Це для багатьох – він здувся. А для мене він і надутим не був.
Але тут, коли у сусідній країні – почалася революція проти тирана, а він і слова не сказав… Так, ми знаємо, що в ньому немає мужності, але...
Але я роблю сміливе припущення, що у ньому таки є комплекс Наполеона.
І він би хотів стати таким як Путін, Ким Чен Ин чи Лукашенка. Тому він бацькі і співчуває.
Тепер він не любитиме український народ ще більше.
За нашу «невдячність».
Той випадок, коли він себе відчуває (і єрмаки кивають) Наполеоном на коні.
А він всього лиш наполеон – тортік.
