"Я жена полковника, вдова. А сыну 20 лєт, пошел в армію, защіщать Родіну..." (З просторів росії).
Кожен раз, коли таке читаю, хочеться задати їм риторичне питання: звідки ви взяли, що в вашій сучасній росії є якісь полковники, і є якісь захисники "родіны"?
З часів Другої Світової на вас ніхто не напав, щоб ви щось від когось захищали. Взагалі слово "защітнік" росіяни можуть сміливо викреслити зі свого лексикону. Хоча слово "сміливо" - теж не про них.
Всілякі "жены полковніков" насправді не мають приводу чимось хизуватись. З такими полковниками - така армія, як ми бачимо. А з такими синами - такий "захист", що пів України розграбовано.
У мене навіть список питань намальовується:
- в черговому російському парку відпочинку дитячі паровозики з лівого, чи з правого боку Херсону вкрадені?
- на черговій "женє полковніка" сукня вкрадена з Київщини, чи з Харківщини?
- черговий російський "защітнік родіны" встиг згвалтувати одну чи декілька українок?
- їм медалі дали за мародерство чи за вбивство?
А?
"Жены полковніков"?
