Вибори до Державної думи Росії у Криму наводять на банальну, але невмирущу мислЮ: а життя насправді усе розставляє по своїх місцях.
Пригадуєте паради «народовладдя» у Севастополі, Сімферополі, Феодосії, а також на Донбасі? Як там здурілі від путінської пропаганди натовпи військові частини штурмували та обирали «народних мерів»? Пригадуєте оте «теперь хоть камни с неба»?
Тепер «народний мер» Севастополя Алексєй Чалий, який колись сидів поруч з Путіним під час підписання папірця про «вступ» Криму до складу Росії; який з 2014 по 2019 роки був головою окупаційних Законодавчих зборів Севастополя, опинився «не при ділах». Його банально викинули з політики, як усім відомий резино-технічний виріб після короткого використання. Його бізнес, що квітнув в Україні, виявився зруйнованим. Загалом, виграв цей зрадник так, що аж сльози на очі навертаються.
А от Наталія Поклонська. Знаменита «Няша». Їй за зраду заплатили місцем у Державній думі. Але в силу своїх феноменальних розумових здібностей «Няша» не врахувала, що Росія не Україна і що у Москві вимагається одне: беззастережне підкорення Путіну. «Няша» посміла голосувати проти путінської пенсійної реформи після чого її з політики викинули, мов «сина лейтенанта Шмідта» Паніковського з присінок виконкому міста Арбатова. Наказано Поклонську більше до думи не обирати. Хотіла, було «Няша» стати послицею Росії в Україні, але їй вказали на її дійсне місце: поїде «Няша» послицею до Республіки Кабо-Верде, держави на 18 островах в Атлантичному океані за 620 км від західного узбережжя Африки з числом населення меншим, ніж у славетному місті Львові.
А Ольгу Тимофєєву пам’ятаєте? Ту саму, яка вигадала про «каміння з неба»? Вона була цілою заступницею голови Державної думи Російської Федерації. Вона теж гадала, що, як в Україні, «может сметь свое суждєние иметь». Життя показало як вона була неправа. Тепер їй навіть у реєстрації на виборах відмовили.
Про долю колишнього муляра, що кожного вечора у мокрих штанях п’яним валявся під парканами, а у 2014 став «народним комендантом» міста Стаханова Павла Дрьомова нагадати? Його підірвали коли він їхав святкувати власне весілля. А про долю Безлера, Мозгового, Болотова? А де зараз «народний голова Луганської народної республіки» Плотницький?
Така доля усіх колаборантів. Нехай вони навіть прикриваються маскою борцунів за «народовладдя». Доля сепаратистів, які виступають під виглядом таких само борцунів, відмовляючись визнавати державу Україна та українські органи влади – така само.
Повії, після того, як вона відпрацювала своє, дають двадцять доларів, але завжди виставляють за двері. Іноді - копняком під робочий орган.
