"ЖУРНАЛІСТИ - ДЕ ЧЕРВІНСЬКИЙ?" - Дмитро "Калинчук" Вовнянко

"ЖУРНАЛІСТИ - ДЕ ЧЕРВІНСЬКИЙ?" - Дмитро "Калинчук" Вовнянко

Знаєте, що найбільше добиває в історії Романа Червінського? Тотальне, спільне, майже одностайне мовчання преси. Ні, окремі журналісти ставлять питання. Ключове слово - окремі.

А загалом?

Уявіть лише на мить, що в часи президентства Петра Порошенка, наприклад, Саакашвілі поліція десь увезла б у невідомому напрямку і про нього кільлкла діб було б ані слуху - ані духу. Ви уявляєте який галас постав би?

Та телеканали і топові ЗМІ владу згвалтували б в особо збуджений спосіб. Кожна медійна особа влізла б у футболку "Де Міхо?!" і діставала б цим питанням всіх представників влади - аж до прибиральниць і електриків. Протягом одної доби все суспільство поставили б на вуха - не сумнівайтеся.

Прикладів тому було до біса білого. Натомість зараз...

Панове, ви розумієте що відбувається? У нас завжди була наша "вільна і демократична преса", яка типу завжди була за правду і не давала владі спуску. Мені самому довелося працювати в ЗМІ - я гарно пам'ятаю настрої журналістів у часи Януковича.

Що відбувається?

Я здогадуюся що відбувається. Я таке сам бачив. У кожному конкретному ЗМІ на конкретній редакційні раді, конктерний головред сказав працівникам щось типу: "Справа там темна, не до кінця зрозуміла - ми не вважаємо доречним активно реагувати". Що спонукає головреда діяти так - маса причин. Може він жер шашличок з рук Зеленського на відомому паті. Може був цікавий дзвінок з дивних місць. Може (і це часто) головред мав розмову із засновником видання, де йому "не радили". А може головред сам обирає "не будити лихо доки воно тихе". Це - неважливо.

Важливо інше. На наших очах остаточно руйнується міф про якусь незалежну пресу, яка завжди за правду і справедливість. І проступає реальність - в якій у видання є засновники, від яких журналісти залежні фінансово і тому ніяких журналіст в здоровому глузді не піде проти волі редакційної ради. Бо бути журналістоми - бажаючих до біса, а потрапити з інформаційного видання до виробничого цеху (як я свого часу) - дурних нема.

Агов, панове журналісти! Вас як? Влаштовує така реальність? Подобається вам світ в якому ви - лише обслуга тих хто платить, а ваші принципи мають цілком конкретний грошовий еквівалент? Вам все норм?

Не все? Ви маєте принципи? Ви не просто обслуга?

Журналісти - де Червінський? Ви - мусите знати. Ви мусите знати геть чисто все.

Питайте владу - гарно питайте.