Останнім часом немає бажання писати. І не тільки тому, що не хочеться вносити в ваші почуття ще більше сум'яття. Тому, що є відчуття неминучості деяких речей.
Трохи раніше я назвав поточний очікування - "час ні про що". Інерція. Ми ще рухаємося згідно старого імпульсу. Але все повільніше. Скоро старий вектор вичерпає себе, і ми покотилися в невідому сторону.
А у мене поки якесь відчуття сюжету "Термінатора". Наш власний непередбачуваний "Скайнет" вже завантажений в усі системи. І чекає тільки дати урочистого відкриття, свята, шампанського та рожевиз кульок під стелею.
А потім він почне діяти і розвиватися.
І не виключено, що він буде діяти за тим же сценарієм.
Тому, що йому необхідно знищити стару систему.
Ні, не в тому розумінні "системи", яке мають люди, які не мають поняття про системи взагалі. Для них це просто якийсь "демон". Зазвичай до нього додаються дієслова "зламати" або "обдурити" - головна ілюзія більшості.
Під загрозою знаходиться система життєзабезпечення. Яку можливо тільки реконструювати, модифікувати, або ж замінити на іншу. Останнє - найскладніший процес, що передбачає поетапність, і налагодження кожного елемента на моделі.
Я не бачу нічого, що говорить про зміну системи. Я бачу, що її будуть ламати. Або ж вона зламається сама.
Під недовгі захоплені крики тих, для кого "ламати" - єдиний зрозумілий процес.
Ми і раніше багато чого робили "через дупу". Однак, результати певної модифікації були в наявності.
Тепер наш доморощений "Скайнет" буде звільняти місце для себе, і своїх елементів.
Те, що вже відбувається з Приватом і церквою - тільки перші дзвіночки.
Ми просто готуємося стати "іншою Україною", яка здивує світ по**ізмом до власних основоположних речей.
Ми просто готуємо себе, до втрати звичної підтримки від світу, без створення альтернатив (скинутися золотими зубами - не береться до уваги).
Нам готують не боротьбу з корупцією, а шоу жертвопринесення. Яке з попкорном буде дивитися натовп, спраглий одночасно корупційної "крові" і "повирішувати".
Нас готують до деолігархізації одного олігарха.
Нас вже привчили до сечі в очах. Тепер її треба просто поєднати з процесом роздягання в підворітті.
Нам вже починають завантажувати опцію "опір марний" і "надлишкова армія".
Нас привчають до жарту про те, що "дефолт ще нікому не зашкодив".
Ми все ще думаємо, що сидимо біля екрану телевізора, і ризик кіношний, не наш, і на екрані.
А все буде просто. "Скайнет бадьоро виштовхне дупою з гнізда все, що йому заважає. А потім буде займатися забезпеченням ВЛАСНОГО виживання.
І з якогось моменту ви з захоплених глядачів, перетворитеся на перешкоду. Яка скаржиться і просить благ.
Так що вчіться правильно і з душею вимовляти слово "криза".
- Папа, а правда криза торкнеться тільки олігархів?
- Правда. Їх криза тільки торкнеться. А нам, синку - п** дець.
Ой, ви питаєте "що робити?". Будемо вважати, що основне вже зроблено. Тепер треба гарненько згрупуватися, і пережити удар.
Будемо вважати це щепленням, яке ми постараємося пережити.
І не дайте "Скайнету" дотягнутися до Конституції. Це поки єдина страховка. Інакше прийдешній "пі**ець" стане законодавчою нормою життя.
Чи можу я помилятися? Звичайно можу.
Але це залежить від того, наскільки довгим буде "загальний сон".
А поки ЗЕвантажуйте "Скайнет" в гаджети. Буде весело.
