Зараз фактично всі стрічки соцмереж та сторінки інтернет-видань заповнені обуреними публікаціями про те, що ми вже живемо тільки так: тонкому-тонкому прошарку топ-чиновників – все, решті населення – нічого. І при цьому ціни з тарифами продовжують зростати, гривня слабшає, а за облікової ставки НБУ у 23% річних – далі буде лише гірше. Загалом починає відбуватися все те, про що я писав усе літо: інфляція в Україні восени піде на другу ще більшу хвилю.
Відповідно, зросте реальне фінансове навантаження на кожного українця, тобто потрібно буде платити ще більше із зарплати та пенсії за продукти, ліки, комунальні послуги та інше, що неминуче веде до нових споживчих позик чи кредитної залежності. Але виживати все одно якось треба!
Думаю, що наша фінансова влада не може не розуміти, що переважна частина населення України вже перебуває у зоні підвищеного ризику, а саме – на порозі злиднів та голоду. І вимушені споживчі кредити з грабіжницькими відсотками, на жаль, сьогодні можуть підкрастися максимально непомітно!
Що робити в цій ситуації? Насамперед, раджу Голові Нацбанку Пишному, за прикладом Президента Зеленського, щовечора звертатись до українців з поясненнями особливостей національної грошово-кредитної політики, як пересічним громадянам оптимізувати особистий бюджет, чим відрізняється цей небезпечний час щодо кредитів та багато іншого.
До речі, а як ви зростаєте у доходах, друзі, за рахунок чого? Доброї суботи вам!