На жаль. Краще б хоч чогось досягнули, навіть, якби після цього Зеленський розквоктавсяя перед виборами, як курка, яка щойно знесла яйце. Але там пшик. Натяки й півнатяки РФії, відверті шантажі, гра в батога й пряника - однозначно свідчать, що Зеленський щось уже встиг Путіну наобіцяти й той вимагає виконання обіцяного. А коли бачить, що Зеленський через страх перед своїм власним народом не поспішає віддавати обіцяне, то починає погрожувати сам і надсилати своїх колекторів із так званих ДНР/ЛНР. Я можу припустити, що на переговорах члени української делегації спробували заговорити про те,що анонсували в Києві: припинення обстрілів, відповідальність РФ за зрив перемир'я, повернення незаконно утримуваних українських громадян. Що спробували, можу повірити, що договорили хоч фразу до кінця, дуже сумніваюся...
На жаль, ще в Парижі Зеленський не лише дав Путіну свої обіцянки й запевнення. Він у присутності Меркель і Макрона повторно, після Кучми в Мінську, підписав так звану формулу Штайнмайєра (насправді, формулу Лаврова, трошки причесану Штайнмайєром). А там усе чітко й ясно: вибори мають пройти в першу чергу, без виконання всіх без винятку безпекових пунктів (Штайнмайєр виторгував тоді лише збереження першого положення про припинення обстрілів упродовж 72 годин до старту виборчого процесу). А присутність російських окупаційних військ, всевладдя і свавілля бойовиків, відсутність будь-яких впливів української влади на ці території... значення не має. Як і те, що ці вибори мали б пройти не за українським законодавством. Усе це Зеленський підписав разом з Путіним, Меркель і Макроном. Останнім двом: баба з воза - кобилі легше.
Але угоди мають виконуватися. І тепер уже після 5 років, коли в хвіст і гриву за невиконання угод грали Путіна, тикають мордою у свої ж какашки представників України. І німці з французами спокійно спостерігають, як Дмітрій Козак припиняє всю правильну риторику про порушення, загиблих, полонених і вимагає: прямі переговори з бойовиками, вибори на Донбасі, особливий статус, вода в Крим... І всі тихі натяки Єрмака Козаку без свідків: "Я ж вам операцію з вагнерівцями здав, я ж вам усе, що міг і не міг, я ж... а ти мене так ... мені ж хоч щось привезти додому треба..." - залишаються без реагування. Бо зрадників тільки використовують, але не цінують.
І на останок - чисто технічне. Хоча не зовсім... В Нормандській четвірці переговори на рівні радників відбувалися й раніше. Це був первинний переговорний формат, на якому напрацьовували проекти рішень, але нічого не ухвалювали. Частіше навіть тільки попередньо узгоджували порядок денний і зондували позиції інших сторін. Щось реальне починалося вже на рівні міністрів закордонних справ, а реальна й відповідальна робота розпочиналася на найвищому рівні. Тому ми добре пам'ятаємо кожен саміт глав держав. можемо відшукати в пресі доволі скупі повідомлення про зустрічі на рівні міністрів. І лише особливо скурпульозні редакції щось трохи писали про засідання політичних радників. Чи могли ми собі уявити, що рядову робочу зустріч буде десятки разів анонсувати, як неймовірний прорив, сам глава держави й цілий пул його штатних і позаштатних пропагандистів. Раніше така увага була лише до зустрічей найвищого рівня. Зараз усі розуміють, що завдяки Зеленському Україна більше не суб'єкт світової політики. І рівень переговорів неймовірно знизився. І навіть за такі технічні й безрезультативні зустрічі доводиться платити найвищу політичну ціну...
І зовсім на завершення: а де це записано, що Єрмак - радник з політичних питань? Він керівник президентської канцелярії. Там абсолютно інші повноваження й напрями діяльності. При Порошенкові їхав на переговори Райнін чи Ложкін? Звісно ні, бо це було б порушення їхнього функціоналу. Їхав Костянтин Єлісєєв, який дійсно виконував функціонал радника з міжнародних питань. У офісі Зеленського чіткого розподілу повноважень між заступниками й радниками переважно нема. Але найбільше відповідають функціоналу радника з зовнішньо-політичних питань повноваження заступника керівника офісу Ігоря Жовкви. Саме він міг би їхати на переговори в Нормандському Форматі. А участь Єрмака - абсолютно незаконна, оскільки не передбачена положенням про Офіс президента. Звісно, Зеленський міг би добавити до назви його посади ще й іншу - радника з міжнародних питань. Це, можливо, було б законно. Але цього зроблено не було.
А про те, що Єрмак запідозрений у державній зраді на користь РФ і він же їде на переговори з РФ, щоб там "представляти інтереси України" - це вже такий треш, про який навіть писати годі!
