Майже мільярд гривень з бюджету Харкова з початку великої війни освоїла маловідома компанія, яка продає пальне комунальникам. Людина, яка за нею стоїть, виїхала з України як "волонтер", а сліди від неї ведуть до обраниці Ігоря Терехова.
З першого дня великої війни Харків став тим містом, яке чи ненайбільше потерпає від щоденних обстрілів. Знищення житлової, адміністративної та енергетичної інфраструктури набуло жахливих масштабів.
Завдані місту збитки вже сягнули 10 млрд дол і з кожним днем ця сума лише зростає. Найстрашнішими ж втратами, зрозуміло, є життя сотень містян, які загинули від російських обстрілів.
Попри це харків’яни, як і більшість українців, найбільшою загрозою для розвитку країни вважають не стільки російську агресію, скільки корупцію у владі. Цей факт наочно демонструє рівень проблеми, який можновладці не можуть осягнути.
На словах, здається, харківська влада все розуміє. "Ми максимально націлені на викорінення корупції, оскільки зараз, під час війни, дуже важливо економити бюджетні кошти, і ми вже робимо відповідні кроки", – заявляв у квітні 2023 року мер Харкова Ігор Терехов.
З того часу минуло більше року, проте "відповідні кроки" виявилися не дуже ефективними. Проведене ЕП розслідування показало, що з початку великої війни в Харкові з’явився беззаперечний фаворит у сфері постачання пального комунальним підприємствам (КП), які підпорядковані міськраді.
Йому без конкуренції чи з її імітацією міські комунальні монополісти, такі як "Шляхрембуд", "Харківводоканал", Салтівське трамвайне депо, Харківські теплові мережі та інші віддають найбільші підряди на постачання пального. Загальна цифра цих замовлень уже наблизилася до 1 млрд грн.
За мірками ринку пального фаворит харківської влади є крихітним роздрібним гравцем – у його активі лише дві АЗС. Проте, схоже, у нього є дещо набагато важливіше: дружні відносини з обраницею харківського мера, які в прямому сенсі "не знають кордонів".
Іспанський сором
У січні 2024 року колишня депутатка Харківської обласної ради Ганна Кузнецова, яка за місяць до цього склала свої повноваження, оприлюднила останню перед звільненням декларацію на цій посаді.
З неї випливає, що Кузнецова – досить заможна жінка. Вона володіє трьома автомобілями (Volkswagen Touareg 2021 року випуску, Porsche Cayman 2019-го та Volvo XC90 2018-го), має венчурний фонд "Хілазон Шовав" (статутний капітал – 108,2 млн грн), частки в українських та іноземних бізнесах (медичні центри "ОН Клінік Харків", Doctorpro в Польщі та Словаччині), які коштують мільйони євро та генерують мільйони гривень доходу.
Звідки ці активи в харківської журналістки, одним з публічних досягнень якої називають останнє інтерв'ю Віктора Януковича перед його втечею в Росію? Відповідь на це питання може знати міський голова Харкова. У грудні 2021 року 54-річний Ігор Терехов, якого за місяць до того обрали мером, публічно прокоментував свій роман з Кузнецовою.
"Насправді ж ніхто нічого не приховував ніколи. Наші стосунки тривають багато років. Усі про це прекрасно знають і нам нема чого приховувати. Я Аню знаю вже понад десять років, спочатку ми познайомилися, бо вона в мене брала інтерв'ю. До речі, вона останній журналіст в Україні, який брав інтерв'ю в Януковича, коли він тікав з Харкова.
Я дуже ціную її, дуже дбайливо ставлюся до неї. І коли виплескується, особливо під час цієї брудної передвиборчої кампанії, якийсь негатив... Звісно, вона переживала, я її заспокоював, тому що це плата за публічність", – казав тоді Терехов.
У його декларації за 2023 рік – жодних часток у бізнесах. Лише орендовані авто та 1,71 млн грн річної зарплати як основного доходу. І, що найцікавіше, немає жодної згадки про Кузнецову.
Чи означає це, що їхні стосунки закінчилися? Джерела ЕП в оточенні міського голови Харкова вказують, що Терехов та Кузнецова досі лишаються парою, хоча з початку великої війни немало часу вона проводить за кордоном. Зокрема – в Іспанії, де з березня 2022 року, як випливає з декларацій Терехова, проживав також і його молодший син Андрій.
У декларації Кузнецова вказує й закордонну нерухомість – житловий будинок площею 137,46 кв м вартістю 5,872 млн грн, який вона придбала 2 лютого 2023 року. Розташований цей будинок також в Іспанії. Де саме? У декларації ця інформація не розкривається.
У березні 2023 року місце перебування Кузнецової стало відомо. Один з анонімних Telegram-каналів опублікував фото, на яких вона нібито перебуває в місті Камбрілс, Каталонія. У кадр потрапили й три автомобілі (два BMW X6 та Volkswagen Touareg) 2020-2021 років випуску з харківськими номерами. Судячи з усього, Кузнецовій вони не належали.
Місто Камбрілс має славу мальовничого курорту з 10 км пляжів на узбережжі Середземного моря, яке ще називають Коста-Дорада ("Золотий берег"). Заможних туристів воно приваблює ще й тим, що на його території розташовані одразу три гольф-клуби.
ЕП вирішила перевірити наведену вище інформацію. На прохання редакції журналісти, які мають право виїзду за межі України, навідалися до Камбрілсу, де перебувала Кузнецова. Під час прогулянки набережною поруч з нею була жінка, яка виявилася власницею одного із згаданих BMW X6 (держномер АХ8080АМ).
З огляду на те, що ці ж автомобілі фотографували в Камбрілсі ще рік тому, можна припустити, що їх власники є сусідами та, імовірно, близькими друзями Кузнецової.
У чоловікові за кермом BMW X6 джерела ЕП впізнали харківського підприємця Костянтина Батвінова, а в жінці зліва від Кузнецової – його дружину Яну. "Вони не просто знайомі чи друзі, а куми. Батвінови хрестили сина Кузнецової Кирила Єфременка (народився у 2006 році)", – розповідає співрозмовник ЕП, знайомий із ситуацією.
Костянтин Батвінов – відома персона на харківському ринку пального. У 2006-2013 роках він обіймав посаду директора невеликої місцевої мережі АЗС "Спіка", а його старшим партнером тоді був харківський бізнесмен Сергій Коваленко. До речі, колишній чоловік Кузнецової Віталій Єфременко в ті часи працював у компанії "Спіка" разом з Батвіновим.
На початку 2013 року Коваленко та Батвінов продали "Спіку" харківському фавориту "сім'ї Януковича" Сергію Курченку, який оформив її на свою компанію Ernor Holdings. Після цього Коваленко вдарився в солодовий бізнес: відкрив пивний ресторан Altbier у Харкові та започаткував мережу магазинів крафтового пива.
А от Батвінов, який встиг попрацювати на Курченка до кінця 2013 року (тоді він очолював ПП "Спіка"), залишився в паливному бізнесі. У тому ж році він заснував у Харкові ТОВ "Старвід Інвест" та "Золотий стандарт Плюс", а наприкінці 2014-го – ТОВ "Золотий стандарт К". Останнє, як покажуть подальші події, стане найприбутковішим його активом.
У травні 2015 року Батвінов відкрив власну АЗС у Харкові з назвою "Наша правильна заправка" або "НПЗ". Її дизайн виділявся на фоні інших. "На АЗС присутні елементи нафтопереробного заводу, зокрема труби та засувки. Її персонал одягнений у форму інженерів і лаборантів заводу. Стела на АЗС виконана у формі нерухомого видобувного верстата-качалки", – описував АЗС сайт "Нафторинок".
Згодом Батвінов відкрив у Харкові другу АЗС "НПЗ", якою керувала придбана ним у 2016 році компанія "Стабіна". З 2016 року компанії Батвінова, зокрема ТОВ "Золотий стандарт К", почали брати участь у тендерах на постачання пального, зокрема, комунальним підприємствам Харкова.
Спочатку – без особливих успіхів. Комунальники, наприклад, "Харків-Сигнал" та "Шляхрембуд", часто відхиляли пропозиції "Золотого стандарту К" і компанія отримувала невеликі обсяги замовлень порівняно з тодішніми фаворитами харківської мерії. Наприклад, ТОВ "Хозсфера", яке вважали близьким до Геннадія Кернеса, у ті часи отримувало замовлень на сотні мільйонів гривень.
Усе змінилося в кінці 2020 року, саме тоді, коли Терехов став в. о. мера Харкова замість Кернеса, який спочатку захворів на коронавірус, а потім помер у лікарні "Шаріте" в Німеччині.
За даними "Прозорро", у 2015-2020 роках на державних тендерах "Золотий стандарт К" отримав підрядів загалом на 56,6 млн грн, а у 2021 році, коли мерію очолив Терехов, – на 103 млн грн.
Після вимушеної піврічної тендерної паузи, яка наступила з початку великої війни, у кінці 2022 року на компанію полився дощ із грошей. Він не вщухає досі. З того часу до кінця травня 2024 року "Золотий стандарт К" підписав контракти з харківськими комунальниками на суму близько 1 млрд грн.
Комунальний фаворит
Схоже, що закріпитися на паливному небосхилі компанії Батвінова міг допомогти адмінресурс, яким володіє Терехов. Підконтрольні йому комунальні підприємства Харкова після початку великої війни почали віддавати багатомільйонні контракти "Золотому стандарту К" без жодних тендерів.
Річ у тім, що тоді всі муніципалітети, віднесені до громад, де ведуться бойові дії, а серед них тоді був і Харків, отримали від уряду право проводити закупівлі без тендеру, повз систему "Прозорро".
25 лютого 2023 року Мінреінтеграції виключило Харківську громаду з переліку тих, де ведуться активні бойові дії, і віднесло до переліку "можливих бойових дій", що автоматично зобов'язало Харків замовляти всі товари та послуги через "Прозорро". Але в міськраді знайшли спосіб і далі розподіляти контракти в ручному режимі.
Цим рішенням стала схема з прописаними в тендерних умовах великими періодами оплати за поставлений товар. Зазвичай замовники зобов'язуються розрахуватися за пальне впродовж 5-20 днів після поставки і пред'явлення видаткової накладної.
Це нормально для ринку, де за тиждень ціни можуть суттєво змінитися. Але в Харкові все по-іншому. На найбільших закупівлях, де контракти дісталися "Золотому стандарту К", цей показник встановили на рівні 60, 120, 180 або навіть 365 днів.
Підписаний з компанією Батвінова контракт комунальні підприємства насправді виконують як зразковий контрагент – розрахунок відбувається в найкоротші терміни після отримання пального.
Так, КП "Муніципальна компанія поводження з відходами" за результатами тендеру, який передбачав оплату "впродовж 90 днів", 17 січня 2024 року уклало договір із "Золотим стандартом К" на 6,9 млн грн. Перша видаткова накладна за результатами поставки частини пального надійшла 24 січня. До квітня в рамках цього договору було здійснено шість поставок і всі вони оплачувалися впродовж трьох-пʼяти днів.
За умовами оголошеного в лютому тендеру потенційний постачальник міг би чекати заявки на постачання пального й оплату за нього 180 днів. Проте КП "Харківспецбуд" уже 14 березня отримало, а 16 березня оплатило за договором усі 553,8 тис грн, повністю закривши контракт.
Це не окремі випадки, а система. ЕП проаналізувала дані сайту spending.gov.ua, щоб порівняти умови оплати на момент проведення тендеру в "Прозорро" з датами фактичної поставки й оплати за товар через Державну казначейську службу.
У майже сотні трансакцій на користь ТОВ "Золотий стандарт К", які відображені на цьому сайті, середній термін оплати становить вісім днів. Умови тендерів, у яких вони брали участь, передбачали відстрочку оплати в середньому на 46 днів. При середній за останній рік обліковій ставці НБУ 16% річних комунальні підприємства Харкова передчасними оплатами могли завдати собі збитків на 20 млн грн.
Якщо про фінансові збитки ще можна дискутувати, то ігнорувати прямі – через завищені ціни, до яких призводять неринкові умови оплати і фактична монополізація поставок пального в Харкові однією компанією, – важко. Наприклад, на тендері без конкуренції в кінці січня з умовами оплати до двох місяців КП "Шляхрембуд" Харківської міської ради отримало від "Золотого стандарту К" дизпальне за ціною 53,9 грн за літр з ПДВ.
За даними моніторингу сайту Мінфіну, 2 лютого роздрібна ціна дизельного пального в Харківській області становила 50,74 грн за літр. При гуртовій закупівлі через "Прозорро" на майже пів сотні мільйонів гривень вартість мала би бути нижчою.
Наприклад, Краснокутська сільрада Богодухівського району Харківської області в тому ж місяці придбала дизель по 43,94 грн з ПДВ за літр. Навіть якщо відштовхуватися від середньої ціни в "Прозорро", яка в першому кварталі 2024 року становила 48 грн за літр, це все одно на 10% менше, ніж купують підопічні Терехова.
Багато питань до Батвінова виникає і через його зафіксовану правоохоронцями участь у схемах реалізації контрафактного пального. Він та група його компаній, зокрема ТОВ "Золотий стандарт К", фігурують у матеріалах кримінального провадження Нацполіції.
У його рамках викрито "групу осіб, які на території Харкова та області за попередньою змовою між собою організували незаконне виготовлення, зберігання, транспортування з метою збуту фальсифікованого пального та налагодили постійний збут у великих обсягах незаконно виготовленого фальсифікованого пального, а саме бензину марки А-92, А-95 та дизпального через мережі АЗС відомих у регіоні брендів під виглядом торгових марок якісного пального вітчизняних виробників, тим самим вводячи в оману кінцевих споживачів".
У 2021 році слідчі провели 19 обшуків "за місцем мешкання фігурантів та на нафтобазах, де, ймовірно, виготовлялося та зберігалося неякісне пальне", зокрема, в ТОВ "Золотий стандарт К", ТОВ ВКФ "Старвід", ТОВ НВП "Стабіна" та інших компаніях, які належать Батвінову.
Саме на його заправках "НПЗ" на проспекті Любові Малої, 36-А та вул. Героїв праці, буд. 9-Д в Харкові слідчі зробили контрольні закупки бензину в червні 2021 року, який за результатами експертизи виявився низькоякісним фальсифікатом.
Слідчі встановили, що процес незаконного виготовлення пального полягав у змішуванні на так званих міні-НПЗ стабільної фракції бензину з октановим числом 70-75 одиниць (для марки А-95 норма становить не менше 95 одиниць) з присадкою та додаванням барвника для надання рідині відповідного кольору. Після цього готове фальсифіковане пальне відправлялося на АЗС у тому числі "Золотого стандарту К".
У цій справі є кілька підозрюваних, проте Батвінова серед них наразі немає. Навіть якщо це станеться – у цій чи іншій справах, – у правоохоронців можуть виникнути проблеми з притягненням його до відповідальності. За даними джерел ЕП, у жовтні 2023 року Батвінов виїхав з України за системою "Шлях" як волонтер і з того часу не повертався.
Під час підготовки матеріалу ЕП звернулася з проханням про коментар до Батвінова, Кузнецової і Терехова.
Спілкування з Батвіновим тривало близько десяти секунд. Зрозумівши, що до нього дзвонять журналісти, бізнесмен коротко відповів: "На жаль, у мене немає часу. Вибачте". Після цього поклав слухавку.
Під час п’ятихвилинної розмови з Кузнецовою її найчастішою відповідюю на різні питання було: "Це моє особисте життя, про яке я не хочу говорити". Відповісти по суті поставлених питань телефоном вона відмовилася.
Також ЕП кілька разів намагалася зв’язатися з Тереховим, однак той на дзвінки не відповів. Не відреагував мер Харкова і на прохання про коментарі, надіслані йому через смс та месенджер WhatsApp.
