Що ж. Дві важливі події для загального розуміння ситуації.
1) Вони це зробили. Проголосована можливість купівлі для України в Болгарії росатомівського секондхенду. Якщо це і потрібно на майбутнє — то точно не горить.
І добудову двох нових реакторів точно можна було відкласти на повоєнний час.
Але бажання отримати швидкий халявний відкат виявилося більшим за бажання вистояти усім разом.
Вони як та мавпа, яка засунула руку в глечик з горіхами — і не може витягти руку, але й не може кинути горіхи. На тому й ловлять.
Рефлекс хапання занадто живий.
Проголосувало все олігархічне шмаття там і 15т голосів дала ЮТ за якісь пєчєньки). Але проголосувало й 197 слуг. Вони точно знали за що голосують.
І Зеленський знає. і благословив.
Це голосування можна поставити в один ряд з голосуванням ригами драконівських законів 16 січня 2014 року.
Тепер кожен на списку. І кожен знає, що на списку. Багато хто захоче потім здати камарилью і втекти. Але цей закон пов`язав усіх.
2) Генерал Наєв вчинив беззбройний бунт генералів. Але дуже показовий. І тут же камарилья Зеленського захотіла відправити його на фронт на посаду простого полковника. І щоб принизити. І щоб не мелькав на очах у посольств у Києві. Але знаючи мстивий, мілкий і підленький характер найвеличнішого — буде мститись. Чекаємо опричників з писаними на коліні карними справами.
І це вже точка неповернення. Це як у тому радянському фільмі:
- або я веду її в ЗАГС, або вона мене в прокуратуру.
Зелені: або ми перемагаємо на виборах, або нам капець.
Офіс свій вибір зробив: воювати за владу з більшістю суспільства, яка їх не хоче. Воювати вони хочуть у воюючій країні.
Путін потирає руки і нав`язує Трампу думку про вибори під час війни. І це можлива пастка.
Але якщо цього року війна закінчиться заморозкою, у мене питання:
- як зелені хочуть перемогти пасіонарну частину суспільства?
