Філософ Олег Хома колись сказав, що французи дивуються, як українці примудрилися заховати в одному своєму слові два настільки далеких одне від одного смисли.
Одне його значення - з області когнитивного, інше - із царини моралі.
Антонім до одного із смислів - "брехня" чи "вимисел", до іншого - "кривда".
Одне означає " істина", інше - " справедливість".
Йдеться про слово, яке українці дуже поважають і полюбляють. Це популярне українське слово - "правда".
Кожного разу, за спостереженнями філософа, коли франкомовні чують від нас це слово, вони губляться у здогадках: що саме хотів сказати українець...
Не знаю, як там насправді, бо французькою не володію і з французами не спілкуюся.
Але, очевидно, в них на цей випадок є два несхожих за звучанням і походженням слова.
Але подумав, а чи не впливає ця двоїстісь українського слова "правда" й на нас самих, на наше сприйняття світу й інших людей у ньому?
Адже для нас "правильне" - це й правильне розв'язання задачки в школі і "правильна поведінка" в громадському місті. Тобто і те, що відображає реальний стан справ, і те що відповідає "моральному закону".
А отже, з одного боку, когнітивна істинність в наших думках є співзвучною з моральними чеснотами. І тому в нас такий потяг до істини і таке несприйняття в людях омани, двозначності, лукавства (навіть якщо воно є необхідною умовою війни - згадаємо Сунь Цзи). І це, в принципі, добре.
Але з іншого... чи не буває так, що ми все, що вважаємо справедливим для нас, сприймаємо як істину, і часто - як істину в останній інстанції (як приклад - наша історія).
ЇІ це вже проблема.
Бо чи не через те, що кожен з нас має "свою правду в своїй хаті", він не може змиритися з правдою реальності, яка вщент руйнує наше розуміння справедливості?
Чому так?
Можливо, моральні норми є давнішими за когнитивні навички, покарання за порушення перших було суворішим, а отже імпульс від них, який нас мотивує, лишається потужнішим?
Чи не тому пересічний українець шукає істину у вірі, а не в розумі, у благочесті, а не в знаннях, у романтизмі, а не в просвітництві?
Хто скаже?
