1. Українські дрони паралізували роботу одного з ключових військових заводів росії.
- Серія влучних ударів Збройних сил України вивела з ладу роботу одного з флагманів російського оборонпрому — тульського Конструкторського бюро приладобудування ім. Шипунова (КБП), яке займається розробкою високоточної зброї.
- Після кількох атак підприємство зупинило виробництво — про це повідомили джерела російських екстрених служб.
- У ніч проти 18 червня п’ять українських безпілотників вразили об’єкти на території заводу: були пошкоджені електропідстанція, три склади з продукцією та адміністративна будівля. Пожежа охопила щонайменше 400 квадратних метрів.
- Другий удар ЗСУ здійснили в ніч на 20 червня: дрон влучив в ангар, де відвантажували готову продукцію, внаслідок чого була серйозно пошкоджена інфраструктура. Робота заводу повністю зупинилася.
- Цей об’єкт — один із ключових для виробництва протитанкових ракетних систем, керованих боєприпасів і протиповітряної зброї, яка активно використовується росією на фронті.
- Зупинка КБП — це не лише удар по російському ВПК, а й реальна перешкода для постачання озброєння на лінію фронту.
- Українські атаки дедалі більше демонструють здатність виводити з ладу критичні військово-промислові об'єкти глибоко в тилу рф, послаблюючи матеріальне забезпечення російської армії.
2. Мінфін рф продовжує нарощувати борги, аби латати дірки у військовому бюджеті: за перше півріччя 2025 року він вже позичив понад 2,7 трлн рублів — це 56% від річного плану запозичень у 4,8 трлн.
- Війна проти України, провал доходів від нафти і газу та загальний спад економіки змушують кремль дедалі глибше залазити в боргову яму. У середу Мінфін провів чергове розміщення облігацій федеральної позики (ОФЗ) на 195 млрд рублів, достроково виконавши квартальний план у 1,3 трлн.
- У першому кварталі вдалося перевиконати заплановані обсяги (1 трлн) і залучити 1,4 трлн. Це свідчить про вкрай напружену ситуацію з бюджетним наповненням.
- Висока ключова ставка робить запозичення для держави надзвичайно дорогими. Так, Мінфін змушений був займати на 6 років під 15,2% річних, а на 11 років — під 15,5%.
- Облігації мають фіксовані купони, тому навіть у разі зниження ключової ставки виплати за боргом не зменшаться. Інакше кажучи, навіть у майбутньому росії доведеться виплачувати надвисокі відсотки — наслідок сьогоднішньої війни.
- Бюджетна політика кремля дедалі більше нагадує авральне перекредитування, де пріоритет — утримати армію, попри економічну деградацію.
3. російську еліту відрізають від британської освіти.
- Кількість студентів з рф у Великій Британії впала до мінімуму за 15 років — лише 1275 віз (-20% за рік), повідомляє МВС Британії. Основні причини:
- Відмови у візах (гроші з підсанкційних банків);
- Неможливість оплатити навчання через санкції;
- Відмова приймати дітей підсанкційних осіб;
- Негативне ставлення в суспільстві.
- Британська освіта більше не для “золотої молоді” рф. Захід продовжує ізоляцію.
4. У травні 2025 року росія суттєво збільшила морський експорт мазуту та вакуумного газойлю до Індії та Туреччини, намагаючись компенсувати втрати від європейського ембарго на нафтопродукти та зберегти валютну виручку на тлі дефіциту бюджету.
- Згідно з даними LSEG, постачання «брудних» нафтопродуктів з портів рф до Індії зросло майже вдвічі — до 600 тис. тонн, а до Туреччини — на 75%, до 430 тис. тонн.
- Основним фактором збільшення стало падіння цін, спричинене надлишковою пропозицією та слабким попитом, що зробило російські продукти привабливими для регіонів із дефіцитом палива.
- Індійські НПЗ, зокрема Reliance Industries та Nayara Energy, частково скоротили закупівлі сирої нафти Urals, натомість збільшуючи імпорт дешевших залишкових продуктів. Це свідчить про зниження попиту на традиційний російський експорт.
- Поставки до Саудівської Аравії впали на 17% до 700 тис. тонн, тоді як експорт через мис Доброї Надії скоротився до 85 тис. тонн — мінімуму з початку року.
- Напруженість у регіоні Червоного моря та ризики для судноплавства додатково обмежують географію експорту.
- Таким чином, зростання постачань за знижками свідчить не про стабільність експорту рф, а про його деградацію — залежність від дисконтного ринку, логістичних ризиків та обхідних схем.
5. Брюссель відступає: росія виграє паузу в нафтових санкціях на тлі кризи на Близькому Сході.
- Європейський Союз тимчасово відмовився від планів посилити санкції проти російської нафти, що грає на руку кремлю в один із найкритичніших моментів.
- Пропозиція знизити граничну ціну на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель, ініційована Україною та включена до 18-го пакету санкцій, була знята з розгляду через нестабільність, спричинену ізраїльсько-іранською ескалацією.
- Цей крок, за словами європейських дипломатів, пояснюється тим, що нафтові ринки стали надто чутливими, і будь-яке нове обмеження могло б викликати черговий стрибок цін.
- Реакція Заходу демонструє обережність — насправді ж це сигнал для москви, що геополітична турбулентність дозволяє їй і далі заробляти мільярди доларів на постачаннях сировини, незважаючи на санкції.
- Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн фактично визнала, що нинішній механізм обмеження «має незначний ефект», а нові ініціативи без підтримки США — малоефективні.
- За оцінками, сьогодні близько 90% експорту російської сирої нафти здійснюється за ціною, що перевищує чинну межу. У момент, коли США обговорюють можливі військові удари по Ірану, росія отримує вікно можливостей: як політичне, так і економічне.
- І поки Захід стримується, москва далі конвертує нафтові доходи у ракети, дрони та снаряди — для нових ударів по українських містах.
6. Китай зменшує імпорт російської нафти.
- У січні–травні 2025 року Китай купив на 12,7% менше російської нафти, ніж торік — 40,76 млн тонн.
- У травні постачання впали на 6%, а Пекін узагалі відмовився прийняти 2,1 млн барелів через побоювання вторинних санкцій США.
- Попри виручку $21 млрд, падіння фізичних обсягів не компенсується цінами.
- Російська нафта стає токсичним активом навіть для «дружніх» країн. Для москви це означає:
- Зростання ризиків у торгівлі
- Зниження доходів
- Падіння шансів утримати обсяги нижче 100 млн тонн на рік Кремлівська ставка на «надійний тил» тріщить по швах.
7. США готують новий удар по виробництву мікросхем в Китаї — під загрозою заводи союзників.
- Адміністрація США планує відкликати спеціальні звільнення від експортного контролю, якими користуються провідні компанії — Samsung, SK Hynix (Південна Корея) та TSMC (Тайвань) — щоб продовжувати працювати з американськими технологіями на своїх підприємствах у Китаї.
- Йдеться про так звані "ліцензії загального дозволу", які були видані після запровадження експортних обмежень у 2022 році. Вони дозволяли вільно постачати американське обладнання для виробництва мікросхем без окремих погоджень.
- Тепер ці послаблення можуть скасувати — фактично, примусивши компанії або обирати між ринком Китаю і американськими технологіями, або згорнути виробництво в КНР.
- За формальною заявою Білого дому, нові дії не мають на меті ескалацію торговельної напруги, але на практиці цей крок посилює тиск на Пекін у сфері напівпровідників і ШІ та ускладнює функціонування китайських фабрик, які залежать від західного обладнання.
- Водночас, цей крок посилає чіткий сигнал союзникам США, що співпраця з Китаєм у сфері високих технологій буде дедалі жорсткіше контролюватися.
- Це також створює непрямий тиск на росію: Китай залишався головним джерелом напівлегального імпорту критично важливих чипів до рф, особливо через цивільні канали.
- Обмеження, накладені на китайські заводи, автоматично ускладнюють постачання мікросхем, які росія намагається використовувати у військових цілях — від дронів до систем наведення.
- Очікується, що офіційне рішення Вашингтона щодо відкликання ліцензій буде ухвалено найближчими тижнями, що може суттєво вплинути на глобальний ланцюг постачання напівпровідників і посилити стратегічну ізоляцію як Китаю, так і його військового союзника — росії.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
