Огляд
поки що відкладемо «уроки 12-денної війни» і спробуємо розібратися в поточній ситуації, станом на вечір 29.06.2025.
Сьогодні – Сумський, Куп'янський та Лиманський напрямки.
1. Сумський напрямок
Командування угруповання військ (УВ) противника "Север" силами своєї Курської групи військ продовжує спроби розширити вклинення у прикордонній смузі Сумської області України. Разом з тим, протягом останніх 3-х діб, незважаючи на активні атакувальі/штурмові дії її передових підрозділів, вона поки що не може досягти скільки-небудь значних результатів, навіть на тактичному рівні. Зокрема:
- Противник (штурмові підрозділи 155-ї окремої бригади морської піхоти\обрмп, залишки низки мотострілецьких батальйонів 30-го мотострілецького полку\мсп, 200-ї окремої мотострілецької бригади\омсбр, 1443-ї мсп) атакували позиції Збройних Сил України у напрямку Кіндратівка – Яструбине, намагаючись прорватися зі сходу на захід через дорогу Єлизаветівка – Хотінь, а також у напрямку Олексіївка – Мала Корчаківка. Результату це не дало.
Судячи з усього, підрозділи Збройних Сил України, що закріпилися в раніше відбитій ними Андріївці, і ті, які обороняються на захід від Кіндратівки, успішно перешкоджають подальшому просуванню російських військ на цих напрямках, маючи можливість завдавати вогневого ураження противнику на флангах його бойових порядків.
- Штурмові підрозділи зі складу 83-ї та 11-ї окремої десантно-штурмових бригад (одшбр) противника продовжують атакувати з рубежу Новомиколаївка – Яблунівка, у напрямках Новомиколаївка – Варачине та Яблунівка – Храпівщина. Результату вони поки не мають, хоча противник протягом останнього тижня посилив цей напрямок окремими підрозділами 18-ї мотострілецької дивізії (мсд).
- Тривають запеклі бої за село Юнаківка. Тут вороже командування ввело в бій основні сили 76-ї десантно-штурмової дивізії (дшд), а саме 104-й, 234-й та 237-й десантно-штурмові полки (дшп). Вочевидь, воно прийняло рішення про перегрупування своєї 106-ї повітряно-десантної дивізії (пдд) з Сумського на інший напрямок, хоча частина її підрозділів (зі складу 51-го та 137-го парашутно-десантних полків\пдп) продовжує брати участь в атакуючих/штурмових діях у напрямку хутора Садки (з півночі та зі сходу, від державного кордону) або це рішення стосується часткового відведення частин та підрозділів 106-ї пдд до другого ешелону. Це може бути пов'язано з необхідністю відновлення рівня її боєздатності у зв'язку із значними втратами, яких раніше зазнала дивізія під час наступу на Юнаківку з боку Басівки та Локні.
На даний момент противник не має успіхів на цьому напрямку, хоча продовжує утримувати північну частину Юнаківки (по обох берегах р. Локня) та зумів перерізати дорогу Юнаківка-Суми (утримує одну позицію на південь від дороги, на схід від Юнакієвської дільниці ДП «Сумигаз»).
Обстановка в районі населеного пункту Тьоткіно (Курська область РФ), де Збройні сили України фактично обійшли підрозділи 56-го десантно-штурмового полку противника з обох флангів, а також у напрямку Державний гідрологічного заказник "Олександрійський" - Миропілля, де ворог намагається прорватися з боку державного кордону в район хутору Олександрія, без суттєвих змін.
Таким чином, у зв'язку з останніми «гучними» заявами низки наших офіційних та «напівофіційних» чиновників та представників про певну «зупинку російського наступу на Сумському напрямку», я змушений констатувати наявність у цій царині, як мінімум двох чинників...
- Про зупинку наступу противника можна говорити лише тоді, коли він перейде від нього до оборони на всьому операційному напрямку. Очевидно, що на Сумському напрямку цього поки що не відбувається. Ворог продовжує атакувати\штурмувати, причому одразу на кількох ділянках. У цьому контексті можна говорити лише про наявність/відсутність результату цих спроб. У зв'язку з цим можна констатувати, що протягом останніх 3-5-и днів він дійсно або мінімальний, або відсутній зовсім.
- Причина цього також цілком зрозуміла - зниження рівня боєздатності передових (штурмових) підрозділів противника, внаслідок значних втрат, понесених ними під час наступу, який організувало та веде командування противника на Сумському напрямку. Однак у зв'язку з цим варто сказати, що дане явище може бути тимчасовим, яке триватиме до перегрупування додаткових сил і засобів противника на даний напрямок, або допоки його передові підрозділи будуть у суттєвому обсязі поповненні особовим складом.
А поки що, дуже зарано сурмити про "повну зупинку" чи якесь "блокування" російського наступу на Сумському напрямку.
2. Куп'янський напрямок.
Продовжує розвиватися криза на північ від міста Куп'янськ, в районі плацдарму противника на річці Оскол. Раніше командуванню противника, раптово застосувавши низку штурмових підрозділів зі складу частин 68-ї мсд 6-ї загальновійськової армії (ЗВА) УВ «Север», за підтримки підрозділів 27-ї омсбр, вдалося прорватися з плацдарму у напрямках Масютівка – Кіндрашівка, а також на південному напрямку, вздовж річки Оскіл, вийшовши на рубіж Кіндрашівка – Голубівка. Крім того, ворог активно застосовував на цьому напрямку диверсійно-розвідувальні групи (очевидно, зі складу своєї 2-ї окремої бригади спеціального призначення/ обрСпП), які в окремих випадках виконували роль штурмових груп.
На даний момент передові підрозділи зі складу цих сил та засобів противника ведуть запеклі бої з метою утримання Кіндрашівки та Голубівки, а також намагаються зайняти Радьківку, атакуючи у південно-західному напрямку.
Хоча "фізично" противнику ще не вдалося вийти на дорогу Р-79 у районі між Куп'янськом та селищем Западне, слід розуміти, що він цілком і досить щільно контролює її в плані вогневого ураження. Тому маневр силами та засобами вздовж фронту південної частини плацдарму противника для ЗСУ суттєво ускладнений.
Фактично від передових позицій противника в лісовому масиві на північний схід від Радьківки до північних околиць Куп'янська – 1,1-1,2 км, від його передових позицій в районі населеного пункту Голубівка – до 1,5 км.
Очевидно, що найближчим часом командування противника намагатиметься розвинути свій успіх у тактичному плані. А саме, взяти під повний контроль район Мала Шапківка – Кіндрашівка – Тищенівка – Велика Шапківка та прорватися безпосередньо на північні околиці Куп'янська (в районі населеного пункту Московка). Як мінімум, противник спробує атакувати від Голубівки на Радьківку, намагаючись оволодіти останньою.
Поки що (станом на вечір 29.06) противнику не вдалося повністю оволодіти Радьківкою, положення його передових підрозділів у районі Кіндрашівки, вочевидь, також не сприяє їхньому подальшому просуванню у західному напрямку.
Разом з тим, загальна обстановка на Куп'янському напрямку, очевидно, дуже ускладнилася для Збройних Сил України через останні успіхи противника на його плацдармі. Від передових позицій противника в районі Голубівки до основної комунікації, через яку здійснюється основна частина матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) нашого угруповання військ, яке утримує плацдарм на схід від міста, приблизно 4,7-5 км.
Звичайно, противнику складно перетягнути через Оскіл на свій плацдарм ствольну та реактивну артилерію, але організувати масоване застосування безпілотників у цьому напрямку, особливо на південь, саме у бік Куп'янська й цієї комунікації, не представляється важким. Я думаю, що така спроба з боку противника ВЖЕ знаходиться в процесі реалізації.
Очевидно, що українське командування на цьому напрямку, з самих різних причин, не має ані сил, ані можливостей кардинально змінити ситуацію на свою користь. Хоча б для того, щоб відтіснити противника від північних околиць міста.
Більш того, сам факт формування двох спеціалізованих «штурмових» дивізій у складі саме 6-ї ЗВА, яка оперує на північ від Куп’янська (68-ї та 69-ї мсд, відповідно на базі 25-ї та 138-ї омсбр, які раніше входили до її складу), мав би свого часу наштовхнути українське командування відповідного рівня на певні роздуми з цього приводу.
3. Лиманський напрямок
20-та ЗВА УВ "Запад" противника продовжує "вперто рватися" на Оскіл зі свого плацдарму на річці Чорний Жеребець, водночас намагаючись у взаємодії з лівим флангом 1-ї танкової армії (ТА) противника "згорнути" оборону ЗСУ в районі Копані – Новоєгорівка – Дружелюбівка – Чернещина. Зокрема:
- Передові підрозділи 144-ї мсд 20-ї ЗВА противника, посилені певною кількістю штурмових підрозділів його 2-ї мсд 1-ї танкової армії (ТА), також зі складу УВ «Запад», наполегливо атакують у напрямку Нове — Карпівка, одночасно ведучи вперті бої також за село Рідкодуб. Ще раніше вони намагалися захопити село Зелена Долина.
Після просування до східних околиць Карпівки та охоплення Зеленої Долини з півночі та півдня, протягом останнього тижня, значних успіхів противник на цих напрямках не мав. Більш того, судячи з усього, в результаті контратакуючих дій передових підрозділів ЗСУ в районі Рідкодуба противник, який вже закріпився в цьому населеному пункті, був змушений відступити і вести в ньому вперті бої за його повторне захоплення.
- Своєю чергою, штурмові підрозділи 3-ї мсд цієї ж армії, після захоплення ними Греківки, близько тижня тому, незважаючи на низку наступних своїх атак у північно-західному напрямку, в напрямку Дружелюбівки, не змогли просунутися вперед.
25-та ЗВА противника (УВ "Запад") у своїй смузі наступу на Лиманському напрямку продовжує "вирішувати проблему Торського". Підрозділи її 67-ї мсд, посилені частиною підрозділів 164-ї та 169-ї омсбр, вперто атакують уздовж річки Ч. Жеребець з півночі на південь, в напрямку Ямполівка - Торське, а також намагаються прорватися до нього зі сходу, на північ від траси Кремінна - Лиман.
Противник явно намагається вийти в тил наших підрозділів, які обороняються вздовж північного берега річки Сіверський Донець (Серебрянське лісництво), та змусити їх відступити, хоча б на рубіж Зарічне-Ямпіль.
Поки що командуванню 25-ї ЗВА противника не вдалося досягти якихось значних результатів у цьому питанні. Однак цілком може статися так, що ЗСУ будуть змушені відійти з цього району з іншої причини - в результаті просування противника по ПІВДЕННОМУ березі річки Сіверський Донець, в напрямку Білогорівка - Серебрянка, в смузі сусідньої 3-ї ЗВА, зі складу УВ "Юг", але про це ми поговоримо в наступному огляді
