1. російський уряд різко скорочує фінансування високотехнологічних галузей.
- Зокрема, витрати на держпрограму розвитку електронної та радіоелектронної промисловості зменшують у п’ять разів — із 26,5 млрд рублів у 2024 році до лише 4,9 млрд у 2026-му.
- Ця програма була ключовим інструментом імпортозаміщення в галузі мікроелектроніки, з амбітною метою довести частку російської продукції до 40% ринку.
- Такі урізання пов’язані з обвальним падінням доходів від експорту енергоносіїв. За перше півріччя нафтогазові надходження зменшились на третину, а дефіцит бюджету вже у шість разів перевищив торішній, досягнувши 3,7 трлн рублів. Міністерство фінансів прогнозує рекордну «дірку» в бюджеті — найбільшу з часів пандемії, при цьому недоотримання нафтових доходів може перевищити 2,6 трлн рублів.
- Під прикриттям «оптимізації» витрат влада фактично відмовляється від технічної модернізації країни. В умовах технологічної ізоляції, санкцій і втрати доступу до критичного імпорту скорочення інвестицій у hi-tech означає подальше технологічне відставання росії.
2. російсько-китайський товарообіг за перше півріччя 2025 року впав на 9,1% і склав $106,48 млрд.
- Поставки китайських товарів до росії скоротились на 8,4% — до $47,16 млрд, а експорт рф до КНР впав майже на 10% — до $60 млрд. Усе це — на тлі заяв кремля про стратегічне партнерство з Пекіном і переорієнтацію економіки на Схід після розриву з Європою.
- москва традиційно продає Китаю сировину — нафту, газ, вугілля, мідь, деревину й морепродукти, натомість імпортує промислові товари: автомобілі, смартфони, комп’ютери, трактори й обладнання.
- Але тепер навіть ці постачання йдуть на спад. Представники Мінпромторгу рф вже змушені визнавати, що санкційний тиск Заходу, зокрема фінансові обмеження та складна логістика, ускладнюють торгівлю навіть із Китаєм.
- Китай не поспішає ризикувати своїм глобальним доступом до ринків і фінансових систем заради підтримки рф.
- Падіння двосторонньої торгівлі підриває один з останніх торгових каналів, що залишався життєво важливим для російської економіки на тлі війни та ізоляції.
3. росія зберігає стабільну присутність на іспанському газовому ринку попри триваючу війну та санкції ЄС.
- За даними компанії Enagas, у червні 2025 року росія посіла третє місце серед постачальників зрідженого природного газу (ЗПГ) до Іспанії. Мадрид закупив у москви понад 3268 ГВт·год російського ЗПГ лише за червень, а за перше півріччя — вже 26 200 ГВт·год, що становить 14% від загального обсягу імпорту. Вище — лише Алжир (32,5%) та США (31%).
- Таким чином, попри формальну політичну риторику ЄС, російський газ і надалі відіграє суттєву роль у європейській енергетиці. Більше того, згідно з Enagas, за підсумками 2024 року росія вже займала друге місце серед постачальників ЗПГ до Іспанії, забезпечивши постачання обсягом 72 700 ГВт·год — практично на рівні попереднього року.
- Ситуацію підтримує чинний довгостроковий контракт між країнами, а також вигідна логістика для реекспорту: значна частина отриманого в Іспанії російського газу перенаправляється до інших країн Європи.
- Це підкреслює суперечність між офіційною позицією Брюсселя щодо зменшення енергозалежності від росії та реальними економічними інтересами окремих держав-членів.
4. Сенатор Грем анонсує новий санкційний пакет проти росії та її союзників: удар по Китаю, Індії й Бразилії.
- США готуються до найбільшого з початку повномасштабної війни пакету санкцій проти росії та країн, які допомагають Кремлю обходити обмеження. Про це заявив сенатор-республіканець Ліндсі Грем, коментуючи очікуване рішення Конгресу США.
- За словами Грема, законодавча ініціатива, яку підтримують щонайменше 85 сенаторів, надасть президентові Трампу «кувалду» — нові важелі тиску у вигляді митних ставок до 500% на країни, які підтримують російську війну проти України, зокрема Китай, Індію та Бразилію. Інструмент буде гнучким і дозволить змінювати рівень мит залежно від поведінки конкретних держав.
- Грем підтвердив, що ЄС планує обмежити відсотки, які спрямовуватимуться Україні з прибутків від заморожених російських активів, однак Мінфін США виступає за більш радикальні кроки — зокрема, продаж заморожених активів або передання їх Україні. Окрему увагу сенатор приділив Індії, яка, за його словами, «купує російську нафту за безцінь і перепродає її».
- «Це огидно, — заявив Грем. — Ті, хто підтримує путіна, мають зробити вибір: або доступ до американської економіки, або підтримка російської агресії».
- Він також анонсував масштабне посилення військової допомоги Україні вже найближчими днями та тижнями, зокрема — через нові контракти з європейськими союзниками на постачання озброєння.
- Грем додав, що Трамп шість місяців намагався переконати путіна сісти за стіл переговорів, але кремль лише посилив атаки. «Один з головних прорахунків путіна — він вирішив грати з Трампом. Ці ігри закінчуються. Двері для росії зачиняються», — резюмував сенатор.
5. ЄС готується схвалити 18-й пакет санкцій проти росії: динамічна стеля цін на нафту та тиск на газову залежність.
- Країни Євросоюзу планують у понеділок, 14 липня, погодити 18-й пакет санкцій проти росії, до якого увійде зниження граничної ціни на російську нафту.
- Усі ключові елементи пакета вже попередньо узгоджені, але зберігається одна технічна умова з боку Словаччини, яка вимагає від Єврокомісії гарантій щодо планів поступової відмови від російського газу.
- Попри це, Братислава погодилася на загальну структуру санкцій. Серед основних рішень — запровадження механізму «плаваючої» стелі цін на російську нафту.
- Згідно з новим підходом, гранична ціна встановлюватиметься на рівні 15% нижче від середньої ціни на сиру нафту за останні шість місяців (раніше обговорювався тримісячний період). Очікується, що стартова межа становитиме близько $47 за барель (нині — $60).
- Новий санкційний підхід спрямований на те, щоб позбавити росію надприбутків від експорту нафти, які досі фінансують війну проти України.
- Запровадження динамічного цінового обмеження ускладнить адаптацію російського експорту до коливань ринку і підвищить економічний тиск на москву.
6. ЄС планує остаточну відмову від російського газу до кінця 2027 року, однак країни-члени вимагають, щоб підготовка відповідного плану відбувалася в умовах повної секретності.
- Держави Євросоюзу наполягають, аби всі заходи в межах цього процесу були класифіковані як професійна таємниця — без права публічного розголошення без згоди відповідної країни.
- Йдеться, зокрема, про вимогу до кожної держави-члена розробити національний план відмови від закупівлі російських енергоносіїв — як трубопровідного, так і зрідженого газу — із чіткими строками та альтернативами.
- Пропозиція Єврокомісії, яку було оприлюднено у червні, стала частиною ширших зусиль ЄС зі зменшення енергетичної залежності від москви, однак самі уряди прагнуть уникнути розголосу деталей, які можуть вплинути на ринки або розкрити стратегічні вразливості.
- Такий крок свідчить про рішучість Брюсселя згорнути енергетичну співпрацю з росією, але також і про складність цього процесу — як з огляду на чутливість ринку, так і через політичні розбіжності в самому ЄС.
- Тиск на повну відмову від російського газу посилюється на тлі запровадження 18-го пакета санкцій і триваючого імпорту ЗПГ з рф — попри риторику про «енергетичну незалежність».
7. Франція попереджає про зростання російської загрози в космосі та під водою.
- Начальник Генштабу Збройних сил Франції генерал Тьєррі Буркар попередив про наміри росії мілітаризувати космос і загрозливу активність її підводного флоту.
- Буркар назвав кремль «постійною загрозою» та зазначив, що російські підводні човни регулярно діють у Північній Атлантиці, іноді заходять у Середземне море й ведуть спостереження за районами, важливими для Франції та її союзників по НАТО. Такі дії він охарактеризував як «вкрай тривожні».
- Крім того, французький генерал звинуватив росію у використанні супутників для шпигунства й втручання в роботу французьких космічних систем. За його словами, москва демонструє ознаки підготовки до мілітаризації космосу через запуск спеціалізованих супутників, що потенційно порушує міжнародні домовленості про демілітаризацію космічного простору.
- Франція вже раніше заявляла про інциденти з наближенням російських супутників до європейських або американських апаратів, що викликає занепокоєння в НАТО.
8. Імпорт вугілля до Китаю впав до найнижчого рівня за понад два роки через слабкий попит та зростання внутрішнього виробництва.
- За даними китайської митниці, обсяги імпорту вугілля в червні впали до найнижчого рівня з лютого 2023 року. Постачання за перше півріччя знизилося на 11% порівняно з попереднім роком.
- Місцеві новинні агентства повідомляють, що на митниці посилюють контроль за низькоякісними постачаннями з-за кордону, через що вже були заблоковані деякі вантажі від головних експортерів: Монголії та росії.
- Причиною блокування стало виявлення надмірного рівня фтору. Повідомляється, що найбільший у світі споживач і виробник вугілля Китай в останні місяці почав продавати більше викопного палива на міжнародному рівні. Це відбувається на тлі тривалого скорочення ринку нерухомості, яке спричинило уповільнення важкої промисловості.
- Пекін прагне уникнути надлишку вугілля, яке залишається ключовим для його енергомережі та енергетичної безпеки.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
