Режим «Голохвастова» — «лідора Банкової» — тримається на своїх «китах»:
хутспа, цинізм, зверхність, нахабність — це його хромосомна мозаїка, майже архетип.
Режим цементують інформаційні маніпуляції, масштабне за апетитами й містечкове за способом жлобство не найкращої частини суспільства та ще — людський і щиро навіяний владою страх.
Спочатку, при ковіді, забороняли спілкуватися — був впроваджений «масковий режим», обмеження пересування, обмеження в комунікаціях, страх смертельних загроз.
Потім — стрес розколотого суспільства: одні обрали паяца главою держави у час війни, а інші не змогли захистити свої позитивні здобутки для держави.
Потім — шок після широкомасштабного наступу та здачі територій ворогу «за шашлики».
Робота й ставлення ТЦК до призовників… Хоча сама ця структура — реальний зріз суспільства. Вони такі, як суспільство: частина — нормальні, частина — «поліцаї», а частина — мародери.
Водночас перша проблема — в моделі мобілізації. Саме по ній працівники ТЦК «працюють і товчуть» — яку їм «спустили» від «Слуг народу», так і виконують. Який наказ і погляд «верховного» — так і вислужуються.
Страх бути мобілізованим і не навченим до бою робить свою темну справу.
Для звичайних українців цинізм і нахабство «Голохвастова» — це деморалізація глузду.
Тотальна довгострокова інформаційна витончена маніпуляція, проплачена московитами для антиукраїнського «95 кварталу», де Українців виставляли жадібними, недолугими, меншовартісними, — тотально загиджувала всі ефіри до 2019 року.
Все це було «посмачено» телеканалами Коломойського й суттєво вплинуло на немалу частину українців. І навіть ще до недавнього часу нав’язаний культ жлобства, «ги-ги халяви» й меншовартості знаходив відгук.
Частина українців приймала такими себе самих — «Голохвастов» говорив із ними їхньою мовою та був відображенням нав’язаного їм світогляду.
Перед великою навалою українці почали приходити до тями. І якби не московитський напад — то «Голохвастова» вже давно не було б на Банковій. Піарники давно ліплять з нього «короля-Сонце», бо, нібито, він — це Україна.
Один з останніх відосиків, де він розповідає про московитське коріння в НАБУ, наштовхує на просте запитання:
у дзеркало дивився?
Чи є у твоєму оточенні хоч хтось, хто не пов’язаний із московитами?
В одного — батько полковник московитського ГРУ.
У другого — брат полковник ГРУ.
У третього — дружина в Московії, і тому про допуск до держтаємниці не може йтися взагалі…
Сьогодні проходять акції протесту.
Свора Зеленського (і частина навіть притомних) розповідають, що ці акції протесту — проплачені. Розказують, що ті, хто виходять на протест, не розуміють, що таке НАБУ і САП.
Шляхетні Українці!
Рішення щодо НАБУ і САП — це лише спусковий гачок.
Дії «Голохвастова» й його 5–6 дефективних менеджерів уже загалом дістали Українців. І от — рішення про НАБУ і САП стало каталізатором.
Ви, мабуть, забули, що Майдан 2013 року, пов’язаний із спробою згортання євроінтеграції, вимагав створення низки антикорупційних інституцій.
Але замість того, щоб привести до тями новостворені органи й змусити їх ефективно працювати, їх фактично надумали ліквідувати. Московська методичка, сталінський принцип: є людина — є проблема, нема людини — нема проблеми.
Наслідки страхів влади перед викриттям її власного тотального хабарництва вилилися у рішення про ліквідацію НАБУ і САП. Як результат — заяви європейських партнерів про нові проблеми з приєднанням України до ЄС продовжила Німеччина. Прозвучала заява про приєднання України не раніше 2034 року.
Одразу прозвучали тези про проблеми з продовженням фінансування війни з московитами.
Говорять про проблеми безвізу.
А це вже нестерпний клопіт для мільйонів Українців, які є біженцями з України…
Оця хутспа, нахабність, зверхність привели до того, що «Голохвастов» чомусь подумав, що Українці «з’їдять» і це.
Ні, не вийде!!!
Радійте, що поки що — мирна молодь вам натякає.
Я не знаю, чим закінчаться ці акції протесту.
Але такої вальяжності, такого спокою «лідор Банкової» і його менеджери точно вже не матимуть.
Я звертаюсь до частини військових.
Серед вас лунає, і вам нав’язують думку, що акції протесту є шкідливими для Українців, і всі, хто на них виходить, краще б ішли на фронт.
То хочу сказати:
Побратими, звісно, воювати й захищати країну мають усі.
Але сьогодні наведення порядку всередині країни, силами тих Українців, які не змирилися з неукраїнською владою, що чинить агресію проти наших цінностей, проти нашого способу життя — допоможе саме вам на фронті.
Без наведення ладу в тилу — проблеми будуть і на фронті.
Без ладу в тилу — не буде мобілізації.
«Гануся вже розлила масло…»
Привид кінця режиму чатує навколо Банкової.
Що робити?
Насправді, Україні потрібен Уряд воєнного часу.
Цей Уряд має запровадити стан війни.
Перевести економіку на воєнні рейки.
Відповідно змінити склад і функції Ставки.
Це утвердить справедливість, насамперед у судовій і правоохоронній системі.
Держслужбовці, працівники правоохоронних і судових органів призовного віку не повинні мати право здійснювати високі повноваження, не відвоювавши на фронті, не допомігши війську безпосередньо.
Та чи не найважливіше — потрібно запровадити мотиваційну модель мобілізації.
Тоді переможемо.
Слава волелюбним — диктатура в Україні неможлива!
Працюймо — і переможемо!
