1. росія втратила понад $20 мільярдів сировинного експорту за пів року.
- За перше півріччя 2025 року експорт сировини з росії впав до $110,1 млрд, що на $20,3 млрд менше, ніж за той же період 2024 року ($131,4 млрд), свідчать дані митної служби.
- Основні причини — обвал цін на нафту та припинення транзиту газу через Україну з 1 січня. Загальний експорт товарів скоротився на $13,3 млрд, до $195,5 млрд. Сировина становить 56,3% експорту рф, що підкреслює її критичну залежність від нафти й газу.
- Ціни на російську нафту Urals впали з $67,7 за барель у січні до $59,8 у червні через тарифну війну, розв’язану Дональдом Трампом.
- Центробанк рф прогнозує подальше зниження цін на сировину в 2025–2026 роках, що посилює тиск на економіку, вже ослаблену санкціями, війною проти України та зростанням проблемних боргів населення.
- Падіння сировинних доходів загрожує ще більшим дефіцитом бюджету, тоді як росія відчайдушно намагається втримати свою економіку від колапсу.
2. Дивіденди 19 найбільших російських публічних компаній за підсумками першого півріччя можуть впасти на 38% у річному вимірі. Йдеться про компанії, які зазвичай здійснюють проміжні виплати.
- Серед нафтових гігантів скорочення буде особливо відчутним: «Газпром нефть» уріже дивіденди на 58%, «Лукойл» — на 38%, «Татнефть» — на 44%.
- Причина — погіршення ринкової кон’юнктури та зміцнення рубля, що зменшує експортну виручку. У секторі чорної металургії «Северсталь» і ММК можуть повністю відмовитися від проміжних виплат. Внутрішній попит на сталь залишається під тиском, а пом’якшення політики Центробанку поки не дає швидкого ефекту.
- Падіння дивідендів демонструє поглиблення фінансових проблем російського бізнесу на тлі санкційного тиску та слабкої економічної динаміки.
3. В росії ціни на бензин б’ють рекорди п’ятий день поспіль, піднявшись із початку року на 47%.
- Аі-95 на біржі коштує понад 80 тис. рублів за тонну, Аі-92 — майже 69,4 тис. рублів, що є найвищим показником з осені 2023 року.
- Причиною стрибка цін стала нестача запасів на незалежному ринку та зупинка низки нафтопереробних заводів після ударів українських дронів.
- З початку серпня атаки пошкодили п’ять великих НПЗ, три з них повністю або частково припинили виробництво. Новокуйбишевський НПЗ та половина потужностей Рязанського НПЗ зупинилися 2 серпня, а 9 серпня перестав приймати нафту Саратовський завод.
- кремль терміново викликав на нараду керівників найбільших нафтових компаній, намагаючись стримати зростання цін, що вже перевищило рівень інфляції.
4. російський експорт нафти тримається, але прибутки падають через загрозу тарифів.
- Експорт російської нафти з портів скоротився третій тиждень поспіль до 3,04 млн барелів на день за чотири тижні до 10 серпня, що на 0,13 млн барелів менше, ніж у попередній період. Попри це, обсяги залишаються в межах річного діапазону (2,9–3,2 млн барелів/день).
- Загроза тарифів Трампа на Індію, ключового покупця російської нафти (близько 40% експорту), поки не спричинила серйозних збоїв.
- Індійські НПЗ частково перейшли на альтернативні джерела, але остаточний вплив тарифів, які можуть набути чинності 27 серпня, стане зрозумілим за кілька тижнів.
- Компанії уникають спотових закупівель російської нафти на жовтень, чекаючи вказівок від уряду Індії. Прибутки росії від експорту нафти падають: за оцінками, тижневий дохід знизився до $1,26 млрд (за чотири тижні до 10 серпня) порівняно з $1,34 млрд тижнем раніше через зниження цін на російську нафту Urals (близько $65 за барель, що нижче світових цін Brent).
- Це посилює тиск на економіку рф, яка залежить від нафтових доходів для фінансування війни проти України. Загроза тарифів на Китай, хоча й менш імовірна за словами радника Білого дому Пітера Наварро, додає невизначеності.
- Ринок поки не прогнозує серйозних перебоїв, але довгострокові перспективи для російського експорту погіршуються.
5. В росії за два місяці населення та бізнес вилучили з банків 400 млрд рублів готівкою — по 200 млрд щомісяця, свідчать дані Центробанку.
- Різке зростання відтоку коштів пов’язують із посиленням фінансового контролю та страхами щодо обмеження доступу до власних грошей.
- Триггером стали регулярні відключення інтернету, які почалися в москві під час репетицій параду та поширилися на інші регіони після атак українських дронів. Лише у липні зафіксовано понад 2 тисячі таких випадків.
- Довіру до банків додатково підірвали нові закони: з вересня банки зможуть вводити ліміти на зняття готівки, а Росфінмоніторинг уже має право без суду блокувати рахунки та карти на 10–30 днів. Це стимулює росіян переводити заощадження у готівку та виводити їх з банківської системи.
6. Фінансова криза в росії набирає обертів: просрочка по іпотеці та автокредитах злетіла майже вдвічі.
- У другому кварталі 2025 року борги росіян за іпотекою сягнули 95 млрд рублів (+97% до минулого року), а за автокредитами — 32 млрд рублів (+85%).
- Центробанк рф визнає погіршення ситуації: частка автокредитів із прострочкою понад 90 днів зросла до 4%, іпотеки — до 1,1%.
- Причина — необачний кредитний бум 2023–2024 років, коли банки роздавали позики ризикованим клієнтам. Загальна частка проблемних кредитів у роздрібному сегменті досягла 5,7% (2,1 трлн рублів) станом на травень 2025 року.
- Попри заяви влади про «зростання доходів», населення не справляється з боргами, а банки потопають у проблемних активах. Хоча російськи експерти називають ситуацію «некритичною», зростання прострочок свідчить про глибоку фінансову нестабільність у рф.
7. російська «дочка» Райффайзенбанку наживається на кризі, але зазнає збитків через суди.
- російське відділення Райффайзенбанку відзвітувало про зростання прибутку за перше півріччя 2025 року на 17,8% порівняно з 2024 роком, досягнувши 83,9 млрд рублів. Водночас у II кварталі банк зазнав збитків через списання 1,2 млрд євро внаслідок судового спору в росії.
- Поки економіка рф потерпає від санкцій, що відрізали більшість банків від SWIFT, Райффайзенбанк наживається на міжнародних переказах та високій дохідності депозитів.
- Аналогічно, російська «дочка» італійського UniCredit звітує про зростання прибутку на 39% за той же період.
- Ці факти лише підкреслюють цинізм західних банків, які продовжують заробляти в росії, попри її агресивну війну проти України та економічну нестабільність, що поглиблюється зростанням прострочок по кредитах і падінням нафтових доходів.
- Судові втрати Райффайзенбанку — лише початок проблем для іноземних банків, які залишаються в токсичному російському ринку.
8. Citibank викрили у проведенні операцій на понад $1 млрд для трасту, пов’язаного з російським олігархом під санкціями Сулейманом Керімовим.
- Heritage Trust був створений у 2017 році на кошти Керімова, стан якого оцінюється у $9,7 млрд. Фінансування йшло через ліхтенштейнський фонд із $400 млн, оформлений на його дітей.
- Навіть після введення санкцій у 2018 році Citibank обробляв перекази на $65 млн та $23,8 млн. Лише у 2022-му Мінфін США заморозив траст, встановивши, що Керімов приховано зберіг у ньому частку.
- Скандал демонструє, як російські капітали обходили санкції роками, використовуючи міжнародну банківську систему.
9. В російському порту Козьміно, ключовому вузлі експорту нафти на Далекому Сході, зафіксовано масове підроблення навігаційних сигналів суден (спуфінг), що ускладнює відстеження танкерів і потоків сирої нафти.
- Системи AIS почали передавати неможливі координати та швидкості — танкери «з’являються» на вершинах пагорбів або рухаються понад 50 миль на годину.
- Раніше такі електронні перешкоди спостерігалися переважно в зонах конфліктів — Перській затоці, Ормузькій протоці та Червоному морі, а також навколо російських портів у Чорному, Балтійському та Арктичному морях.
- Козьміно довгий час залишався поза цими явищами, але тепер ситуація змінилася. Причини втручання офіційно не названі. Ймовірні версії включають посилення заходів безпеки після атак дронів на російському Далекому Сході, серію вибухів на танкерах у російських портах та загрози покупцям російської нафти.
- У будь-якому випадку, контроль і моніторинг експорту з Козьміно став значно складнішим, що вигідно кремлю у спробах приховати обсяги та напрямки поставок під санкційним тиском.
10. Кількість суден так званого «тіньового флоту», який росія використовує для обходу санкцій на експорт нафти й нафтопродуктів, з початку 2025 року зросла з 930 до 1140 — у середньому на 30 суден щомісяця, йдеться у звіті брокерської компанії BRS.
- Нині у таких операціях задіяно 18,2% світового танкерного флоту, причому 78% «тіньових» суден вже перебувають під санкціями. Під обмеження потрапили 886 танкерів — у чотири з лишком рази більше, ніж рік тому.
- ЄС у липні знизив цінову «стелю» на російську нафту до $47,6 за барель, що, за оцінками аналітиків, стимулює зростання перевезень «тіньовим флотом».
- Його середній вік — 20,2 року, що значно перевищує показники легального ринку та підвищує ризики аварій і екологічних катастроф.
- США, Велика Британія та ЄС із 2023 року вводять санкції проти окремих суден, проте росія продовжує утримувати старі небезпечні танкери в експлуатації, використовуючи їх як інструмент для обходу міжнародних обмежень.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
