1. російські танкери зі ЗПГ блукають у пошуках покупців в Азії.
- Танкери з російським зрідженим газом змушені вирушати в Азію у відчайдушних пошуках покупців після того, як експортний термінал «Арктик ЗПГ — 2» потрапив під санкції США. Судна «Іріс» і «Восход» після кількох тижнів простою 15 серпня вирушили Північним морським шляхом у бік Північної Азії.
- Ще два танкери, завантажені на заводі, теж узяли курс на азійські порти минулого тижня. Втім, попри відновлення завантаження у червні, жоден із рейсів досі не досяг кінцевого пункту призначення.
- Минулого літа «Арктик ЗПГ — 2» випустив вісім партій газу, але вже у жовтні був змушений зупинитися через відсутність клієнтів та сезонне обледеніння.
- Сьогодні проект знову перебуває під загрозою замороження: міжнародні санкції відрізають його від ринку, а російські вантажі фактично перетворюються на «товар-примару», який блукає морями без гарантії збуту.
2. росія змушена замовляти зерновози в Китаї через занепад власного суднобудування.
- російські експортери зерна відмовляються від будівництва суден у країні через непідйомну вартість і критичну неефективність вітчизняних верфей. Для оновлення флоту потрібно понад 60 балкерів, однак ціна їхнього виробництва в росії в чотири рази перевищує китайську.
- В результаті державна компанія «Росагролізинг» та Об’єднана суднобудівна корпорація домовилися про замовлення перших десяти суден у КНР.
- Фактично це означає визнання нездатності російської суднобудівної галузі забезпечити навіть власні базові потреби. За розрахунками, будівництво одного судна типу Handysize у росії обходиться в майже 14 млрд рублів, тоді як у Китаї — лише 3,5 млрд. Подібна різниця робить російські верфі збитковими та позбавляє кремль можливості розвивати власну інфраструктуру для експорту зерна.
- Таким чином, залежність від китайських технологій і виробничих потужностей ще більше поглиблює економічну вразливість росії, демонструючи провал її імпортозаміщення та деградацію промислової бази.
3. Державна транспортна лізингова компанія росії зазнала мільярдних збитків.
- За підсумками першого півріччя 2025 року російська державна транспортна лізингова компанія (ГТЛК) отримала збиток у розмірі 5,9 млрд рублів проти прибутку у 205 млн рублів роком раніше.
- Фінансові показники різко погіршилися: – процентні доходи зросли до 42,1 млрд рублів, однак витрати з’їли результат — процентні платежі сягнули 67,6 млрд рублів; – втрати від переоцінки валютних рахунків подвоїлися і перевищили 3,6 млрд рублів; – на резерви під кредитні збитки компанія була змушена спрямувати понад 5 млрд рублів; – чистий грошовий потік від фінансової діяльності впав у 20 разів — з 55,9 до 2 млрд рублів; – загальні активи компанії скоротилися більш ніж на 5%, до 1,3 трлн рублів.
- Падіння ГТЛК відображає системні проблеми російського фінансового сектора, що опинився під тиском санкцій, зростання боргового навантаження та валютних ризиків.
- Фактично одна з найбільших лізингових структур росії, яка має стратегічне значення для авіації та транспорту, продовжує втрачати фінансову стійкість і стає ще одним «слабким місцем» російської економіки у воєнних умовах.
4. В росії ремонт європейських авто став розкішшю: ціни злетіли на 35%.
- Вартість ремонту європейських автомобілів у росії за рік різко підскочила на 25–35%. Лише у сфері обов’язкового страхування (ОСАГО) подорожчання склало майже 32% рік до року. У серпні середня ціна відновлювальних робіт сягнула 173 тисяч рублів, а для деяких моделей витрати зросли вдвічі.
- Причиною різкого стрибка стали кадровий дефіцит після відходу іноземних виробників та різке зростання вартості запчастин, більшість із яких росія тепер змушена завозити через «сірі» схеми.
- Для прикладу, комплектуючі для Renault подорожчали на 33%, для Volkswagen — на 72%, а для Audi та Porsche ціни злетіли майже удвічі.
- Фактично російський ринок автосервісу опинився у глибокій кризі: відсутність оригінальних деталей змушує використовувати неякісні замінники, що лише погіршує стан автомобілів.
- Для звичайних росіян це означає ще більші витрати та втрату доступності обслуговування, а для економіки — посилення наслідків технологічної ізоляції та відставання від сучасних стандартів.
5. У росії різко погіршилася ситуація з оплатою праці. Все більше компаній змушені урізати або повністю скасовувати премії, а також переводити працівників на неповну зайнятість через загальне падіння економіки.
- За даними опитування, кожен п’ятий працівник повідомив про зменшення матеріального заохочення, а майже у 10% премії зникли зовсім. Цю тенденцію підтверджує й Центробанк рф.
- У своїх матеріалах він прямо визнав, що компанії скорочують бонуси, оптимізують витрати та змушені переводити персонал на неповний робочий тиждень, щоб адаптуватися до падіння попиту.
- Санкційний тиск та економічні проблеми, спричинені війною росії проти України, безпосередньо вдаряють по добробуту росіян, позбавляючи їх навіть мінімальних фінансових стимулів.
6. росіяни масово намагаються тікати з готівкою, але їх ловлять тисячами.
- У росії різко зросла кількість випадків незаконного вивезення та ввезення готівкової валюти. За перше півріччя 2025 року митники зафіксували 6314 таких інцидентів — рекордний показник за весь час ведення статистики. Це значно більше, ніж роком раніше, що свідчить про зростаючу паніку серед населення та втрату довіри до рубля.
- Більшість порушень стосувалася спроб вивезти гроші з росії — понад 5 тисяч випадків (+13% у річному вимірі). Загалом громадяни намагалися перевезти понад 1,2 млрд рублів у перерахунку, переважно в доларах і євро.
- Найпопулярнішими напрямками втечі капіталу стали Туреччина, ОАЕ, Азербайджан, Китай і Узбекистан.
- Тільки за пів року було відкрито понад 6 тисяч адміністративних і десятки кримінальних справ. Проте навіть такі заходи не зупиняють росіян, які на тлі санкцій та девальвації намагаються врятувати свої заощадження будь-яким способом.
- Фактично митниця перетворилася на «фільтр», який показує масштаби недовіри самих громадян до фінансової системи країни.
7. ЄС підтвердив підтримку України та анонсував нові санкції проти росії.
- Європейський Союз чітко заявив про незмінність своєї позиції напередодні переговорів у Білому домі. Голова Єврокомісії наголосила, що кордони не можна змінювати силою, а Україна має право повністю відстояти свою територіальну цілісність.
- ЄС пообіцяв підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, щоб досягти справедливого та довготривалого миру. Жодних обмежень для Збройних Сил України бути не може. Україна, за словами очільниці Єврокомісії, має перетворитися на «сталевого дикобраза», неспроможного стати здобиччю для агресорів.
- Брюссель нарощує інвестиції в оборонно-промислову базу України, зокрема у сфері виробництва дронів, та продовжує курс на інтеграцію нашої держави до ЄС, що розглядається як додаткова гарантія безпеки.
- Водночас ЄС готує новий, 19-й пакет санкцій проти росії, який має бути затверджений у вересні. Санкційний та дипломатичний тиск на кремль буде лише посилюватися, адже, як підкреслили в Брюсселі, агресія та спроби перекроїти кордони у XXI столітті приречені на провал.
8. Словаччина заробляє мільярди на експорті зброї, яка зрештою потрапляє в Україну.
- Попри заяви словацького уряду про відмову постачати Києву «жодного патрона», реальність виявилася іншою. За даними Politico, у 2024 році експорт озброєнь із Словаччини зріс до 1,15 млрд євро — це близько 1% ВВП країни. Порівняно з 2023 роком показник подвоївся, а з довоєнним 2021 роком — зріс у десять разів.
- Офіційна допомога Словаччини складається з нелетальної допомоги та постачання електроенергії, «необхідної для функціонування України як держави». Проте уряд не приховує, що немає нічого проти продажу зброї приватними компаніями.
- Фактично словацька оборонна промисловість працює на повну потужність, і зброя, що сходить із її конвеєрів, потрапляє на фронт через партнерів із ЄС та НАТО.
- Це ще один приклад того, як спроби москви створити «проросійських союзників» у Європі обертаються провалом: навіть ті уряди, що на словах дистанціюються від військової допомоги Україні, на практиці стимулюють виробництво озброєнь, яке зрештою посилює українську армію.
- Війна росії проти України стала каталізатором зростання оборонної промисловості в Словаччині та інших країнах ЄС, що лише посилює довгострокові можливості Заходу озброювати Україну й виснажувати російські ресурси.
9. Україна ввела нові санкції проти виробників дронів.
- Президент України підписав указ № 599/2025, яким запроваджено обмеження проти 55 юридичних і 39 фізичних осіб, причетних до виробництва та постачання безпілотників для війни росії.
- До списку потрапили десять китайських компаній, а основна частина — російські структури, що працюють на оборонний сектор кремля. Серед них — «Военно-инженерная корпорация», яка займається розробкою ракетних і ракетно-космічних комплексів, компанія «НПО «Тополь – Беспилотные технологии», що виробляє ударні FPV-дрони для фронту, та липецьке підприємство «Киловатт», яке створює системи протидії БПЛА.
- Новий пакет санкцій ще більше ускладнює для росії доступ до ключових технологій і демонструє, що міжнародна ізоляція її військово-промислового комплексу лише посилюється.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
