1. Україна вдруге за пів року вивела з ладу один із найбільших російських НПЗ.
- У ніч на 14 вересня дрони ЗСУ атакували нафтопереробний завод «Киришинефтеоргсинтез» (КИНЕФ) у Ленінградській області. Попри заяви російської влади про збиття чотирьох безпілотників, уламки влучили на територію підприємства та спричинили пожежу.
- Ураження об’єкта підтвердили Генштаб, Сили спецоперацій та командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр».
- КИНЕФ, що належить «Сургутнефтегазу», входить до трійки найбільших НПЗ рф і забезпечує близько 6% усієї переробки нафти в країні. Таким чином, атака завдала удару по ключовій ланці російської паливної інфраструктури, яка критично залежить від безперервної роботи таких підприємств.
- Під час удару пошкоджено установку первинної перегонки нафти ЕЛОУ АВТ-6. Це вже другий успішний удар по заводу за останні пів року, що свідчить про вразливість російської нафтопереробної системи навіть у глибокому тилу.
- Регулярні атаки по об’єктах на кшталт КИНЕФ посилюють енергетичну кризу в рф та ускладнюють можливості кремля фінансувати війну проти України.
2. кремль намагається викупити у Туреччини С-400.
- москва розглядає можливість повернення зенітно-ракетних комплексів С-400, які вона поставила Туреччині у 2019 році. За даними джерел, на складах рф немає готових до передачі комплексів, що блокує нові експортні контракти з «дружніми» країнами.
- Туреччина фактично не використовує російські С-400, оскільки вони не сумісні зі стандартами НАТО. Ба більше, Анкара розвиває власну систему ППО «Сталевий купол», яка має зменшити залежність від іноземних постачальників. Водночас термін експлуатації ракет до С-400 уже майже наполовину вичерпано.
- Для Анкари у цьому питанні є ще один стимул — прагнення домогтися скасування санкцій США, накладених у рамках закону CAATSA після закупівлі С-400. Обмеження тоді призвели до виключення Туреччини з програми винищувачів F-35.
- Контракт між москвою та Анкарою на 59 млрд рублів було підписано у 2017 році. У 2019-му Туреччина отримала чотири дивізіони С-400.
- Тепер же кремль, зазнаючи гострої нестачі систем ППО через війну проти України, змушений намагатися «повернути» поставлені раніше комплекси.
3. Трамп заявив, що готовий підтримати жорсткі санкції проти російської нафти, але лише за умови, що всі країни НАТО повністю відмовляться від її закупівель.
- У публікації в Truth Social він наголосив, що «шокуючим» залишається факт, що деякі союзники досі купують енергоносії у кремля, підриваючи єдність Альянсу.
- Президент США також запропонував запровадити тарифи у 50–100% на Китай, які діятимуть до завершення війни, підкресливши, що такі кроки разом із відмовою НАТО від російської нафти можуть суттєво прискорити поразку москви.
- Попри те, що низка європейських країн давно обмежила імпорт, окремі члени НАТО — зокрема Угорщина — блокують жорсткіші обмеження.
- Це дозволяє росії продовжувати заробляти мільярди на експорті енергоносіїв, поповнюючи військовий бюджет.
- Західні медіа відзначають, що позиція Трампа стала різкішою після провалу переговорів із Путіним та посилення російських атак на Київ.
- Це може свідчити про втрату терпіння до кремля навіть у лідера, який раніше уникав нових санкцій.
4. США посилюють тиск на партнерів москви.
- Міністерство торгівлі оголосило про введення експортних обмежень проти 32 іноземних компаній, які допомагали російському військово-промисловому комплексу попри санкції.
- До «чорного списку» потрапили 23 китайські компанії, три турецькі, дві з ОАЕ, а також по одній з Індії, Ірану, Сингапуру та Тайваню. За даними Вашингтона, ці структури постачали росії обладнання й технології для оборонної галузі, зокрема — американські товари без необхідних ліцензій.
- Обмеження набудуть чинності 16 вересня. У США наголосили, що дії компаній загрожують національній безпеці та суперечать інтересам зовнішньої політики, а їхня діяльність напряму підтримувала військові потреби Кремля.
- Таким чином Вашингтон демонструє готовність карати не лише росію, а й іноземних посередників, які допомагають москві обходити санкції та продовжувати війну проти України.
5. Україна дедалі частіше знаходить у російських ракетах електроніку білоруського та російського виробництва, що свідчить про поступову заміну контрабандних західних компонентів на локальні аналоги.
- У версіях ракети «Іскандер» 2025 року західних деталей стало значно менше, а їх місце займають російські та білоруські друковані плати й комп’ютерні чіпи.
- Водночас якість цих компонентів нижча за західні, проте наразі це не впливає на бойові характеристики озброєння.
- Київ неодноразово знаходив західну електроніку в уламках російських ракет і закликав світових виробників посилити контроль за експортом.
- Західні санкції були спрямовані на обмеження доступу кремля до передових технологій, однак росія намагається частково компенсувати ці втрати за рахунок власного виробництва та допомоги Мінська.
- Білорусь формально не бере участі у війні, проте від самого початку виступає ключовим союзником Москви, надавши свою територію для вторгнення у 2022 році.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
