"У НАС В УКРАЇНІ СТАГФЛЯЦІЯ – СТРАШНА ЕКОНОМІЧНА ХВОРОБА" - Олександр Гончаров

Нагадаю, друзі, для діагнозу «стагфляція» потрібно більше, ніж два місяці зниження ВВП країни й інфляція – понад 4%. Класично стагфляція – це стійка комбінація високої інфляції, стагнації реального сектора економіки та погіршення ринку праці. І навіть ключовим тут є стан ринку праці.

І ось що тепер ми маємо:

     1. ВВП України в січні-лютому цього 2026 року впав на 1,2%-1,5% у річному обчисленні. Основні втрати зафіксовані в енергетиці (виробництво і розподіл впали на 16%), у видобувній промисловості (-17%) і транспорті (-10,8%).

     2. Станом на початок 2026 року інфляція в Україні демонструє прискорення: річна інфляція у лютому досягла 7,6%, збільшившись із 7,4% у січні.

     3. Ринок праці в Україні на початку 2026 року балансує між гострим дефіцитом кадрів й стійким попитом на робітничі професії, з безробіттям на рівні близько 11%. Демографічна криза, наслідки війни і міграція створюють парадокс: мільйони вакансій, але бракує рук для їх заповнення, особливо в будівництві, транспорті та торгівлі.

Як вилікувати цю економічну хворобу? Починав би я з основних деталей економічної політики Кабміну й формування відповідної законодавчої бази. Нагадаю, досі ціноутворення на наш національний експорт під контролем чужих бірж (вартість визначають не у нас). Ну, а у нас, як і раніше, навіть найздоровіші ідеї з організації торгівлі рубаються на корені та на початку їх зародження, (у тому числі посиленням адміністрування, а також підвищенням і запровадженням нових податків).

А тепер найголовніше. Попит у нас падає, пропозиція схлопується, висока облікова ставка НБУ душить кредити. У такий момент додатковий фіскальний тиск на найчутливіший сегмент — малий та середній український бізнес — виглядає майже нокаутуючим ударом. Особливо ФОПи рахують кожну копійку.

Нарешті, коли витрати зростають, а виручки немає - багато хто просто закривається. І вже не підуть у сірі схеми (це теж ризик й геморой), а саме – закривають свій бізнес. І статистика початку поточного 2026 року це вже відбиває.

Панове в Кабміні та Верховній Раді, хіба не час в умовах стагфляції провести реальну адаптацію економічної політики? Знизити навантаження там, де воно б'є по найслабших, дати бізнесу повітря для дихання, стимулювати попит замість того, щоб його швидко скорочувати!

Свириденко й Гетманцеву потрібен погляд ширший: не заганяти економіку в кут, а дати їй можливість зростати. Інакше ми отримаємо чергову і більш потужнішу хвилю закриття безнесу в Україні.