Вразливість Нарви. Як вигадана російська історія стала реальною проблемою для Естонії – Politico

Вразливість Нарви. Як вигадана російська історія стала реальною проблемою для Естонії – Politico

Європейське видання Politico розповідає, що вигадана онлайн-кампанія про створення проросійської "Народної республіки Нарви", яку просувала жменька маргінальних акаунтів, стала непропорційно гучною міжнародною темою і саме це розкриває справжню природу сучасних інформаційних операцій. Дрібна провокація, яку підхопили медіа та офіційні особи, сама по собі перетворилася на пропагандистський успіх Кремля: наратив про вразливість Нарви розійшовся набагато далі, ніж будь-коли міг поширити оригінальний Telegram-канал із 60 підписниками. Урок Нарви полягає в тому, що боротьба з дезінформацією потребує не лише викриття, а й розуміння того, коли саме розголос шкодить більше, ніж мовчання.

Мер Нарви Катрі Райк каже, що воліла б говорити про будь-що інше. Стрімке зростання цін на газ, як оживити регіон, що старіє, небезпека заблукалих українських дронів – про що завгодно, тільки не про онлайн-балаканину навколо того, що її місто, третє за величиною в Естонії, ось-ось відколеться від решти країни, щоб створити дружню до росії "Народну республіку Нарви", пише європейське видання Politico.

Як зазначає видання, останніми тижнями низка анонімних російськомовних акаунтів у соцмережах поширювала меми й повідомлення із закликами захопити Нарву та навколишній повіт Іда-Віру, називаючи його "російською землею".

Кампанія, що перегукується з інформаційними операціями, які передували вторгненню росії до Криму і на схід України, підігріла міжнародні припущення, що Кремль може скористатися нагодою, аби випробувати східний фланг НАТО.

Але для Райк і багатьох інших в Естонії, наголошує Politico, цей епізод вказує на інший ризик: жменька російських тролів вигадує дестабілізаційний сценарій і вкидає його в широкий обіг із цілком реальними наслідками.

"Це цілком вигадана історія, повна нісенітниця", – каже Райк, помітно роздратована, у просторій залі мерії Нарви з дерев'яною підлогою. "Я сварю всіх, хто роздув із цього велику історію, і кажу їм: тепер із цією проблемою залишилася я, а не ви", – зазначила вона.

"Чи Нарва наступна?"

Неважко зрозуміти, зауважує Politico, чому ті, хто розхитує ситуацію, обрали мішенню саме Нарву. Розташоване на північно-східному кордоні Естонії, місто, відділене від росії лише 100-метровою річкою, лежить ближче до Санкт-Петербурга, ніж до естонської столиці Таллінна.

98% із 50 тисяч жителів Нарви – російськомовні. Понад третина має російські паспорти, і ще третина – пенсіонери, багато з яких відверто ностальгують за часами, коли за радянської окупації регіон був індустріальним центром.

У минулому місто вже загравало з відокремленням. У 1993 році, через три роки після проголошення незалежності Естонії від Радянського Союзу, але ще до повного виведення російських військ, міська рада Нарви провела імпровізований референдум про автономію.

Із приблизно половини жителів, які взяли участь у тому референдумі, 97 відсотків проголосували за. Верховний суд Естонії, цілком передбачувано, визнав результат незаконним, а москва, відволікшись на власні внутрішні потрясіння, не втрутилася. Нарва залишилася частиною Естонії, а від 2004 року – і частиною ЄС та НАТО.

Ця історія, зауважує Politico, ще була свіжою в пам'яті як російських пропагандистів, так і західних спостерігачів, коли росія анексувала Крим у 2014 році.

Райк пригадує, як після анексії Криму до міста з'їхалися журналісти з уже добре знайомим запитанням: "Чи Нарва наступна?" "Мені доводилося казати їм, що в нас тут немає жодних "зелених чоловічків", – заявила вона, маючи на увазі військових без розпізнавальних знаків, яких москва відправила розпалювати заворушення в Україні.

Проте путін воліє тримати сусідів у напрузі. На зустрічі з науковцями та підприємцями в червні 2022 року він похвалив царя Петра Великого – правителя XVIII століття, якого називав своїм взірцем, за розширення росії на території, які охоплюють нинішні Санкт-Петербург і Нарву.

"Схоже, і нам випало повертати й зміцнювати", – сказав тоді путін.

"НАТО не прийде"

Першим увагу до онлайн-кампанії навколо Нарви привернув естонський антипропагандистський сайт Protastop. У докладній статті, опублікованій у середині березня, він описав, як російськомовні акаунти у TikTok і Вконтакте, російській версії Facebook, протягом кількох тижнів перепощували повідомлення та меми з Telegram-каналу, який пропагував захоплення регіону ополченням.

Група поширила ескіз прапора, гімн і навіть розклад дня, коли Нарву нібито мали захопити. Підйом о шостій, сніданок о восьмій, а за годину – "штурм" Нарви. Завершити все мав святковий концерт і феєрверк.

Значну частину цього контенту явно робили, щоб шокувати й розважати. Особливо часто там з'являлися тварини, передусім коти. Один змонтований допис показував маленького песика з прапорами Латвії, Литви та Естонії на лобі, а його морду прикривала велика рука. "НАТО не прийде", – йшлося в підписі.

За легковажним тоном, попереджав Protastop, стояло цілеспрямоване послання, яке "нормалізує риторику навколо відокремлення та сепаратизму".

За тиждень журналісти естонського видання Postimees змогли проникнути до головного Telegram-каналу. Вони дійшли висновку, що ці акаунти – "не більше ніж невдало виконана інформаційна операція", за якою стежать лише близько 60 підписників.

На той момент, однак, історія вже розрослася, потрапила в заголовки за кордоном і просочилася в онлайн-обговорення. Коли високопосадовців країни попросили прокоментувати ситуацію, вони спробували покласти цій історії край.

Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал назвав це "інформаційною операцією, створеною росією для посіву розбрату". А в дописі на X міністр закордонних справ Маргус Цахкна відкинув ці повідомлення як "дешевий спосіб спровокувати плутанину й обурення", закликавши людей "зберігати спокій і бути поінформованими!"

Керівник бюро Служби внутрішньої безпеки Естонії (KAPO) Гарріс Пуусепп повідомив Politico, що немає жодних доказів зв'язку цієї кампанії з російською владою. Натомість, за його словами, ідея, схоже, народилася в кількох прихильників маргінального ультранаціоналістичного руху всередині росії під назвою "Інша росія Е.В. Лімонова".

"Це працює знизу вгору: люди намагаються надати собі ваги, – пояснив Пуусепп. – Це кампанія віртуальної реальності". Складність, зазначив він, полягає в тому, що спростувати наратив важко, коли він уже розійшовся. "Як довести, що чогось насправді не існує?", – запитав він.

У відповіді Politico група з Telegram заперечила, що пов'язана з російським ультранаціоналістичним рухом. Також вона не відповіла на запитання, чи базується в росії.

"росія починається там"

У 2022 році Нарва підкреслила свій прикордонний статус новим гаслом, назвавши себе місцем, "де починається Європа". Якщо це гасло правдиве, зауважує Politico, тоді технічно Європа починається рівно посередині 162-метрового Мосту дружби, що з'єднує Естонію та росію.

"Тут закінчується демократія, там починається росія", – каже керівник прикордонної служби Східної префектури Естонії Ерік Лійва, показуючи навесні лінію розмежування. Високий і бородатий, він має вигляд людини, готової до бою.

Із 2022 року міст закритий для автомобільного руху. На естонському боці перехід укріпили "зубами дракона" — протитанковими перешкодами, обмотаними спіралями колючого дроту, встановленими у відповідь на російські спроби сприяти незаконним перетинам кордону наприкінці 2023 року.

Як зазначає Politico, уздовж відгородженої пішохідної смуги в обох напрямках тягнеться безперервний потік людей із сумками та невеликими валізами. Тепер мостом щодня проходять близько 1600 людей – це приблизно десята частина трафіку, який він приймав у жвавий день до війни.

І все ж, наголошує видання, тихим це місце не назвеш. До полудня біля пункту пропуску вже вишикувалася довга черга, переважно з молодих російськомовних людей і зрідка іноземців. На естонському боці чекати доводиться дві-три години – значно довше, ніж по той бік кордону в росії, за словами іспанського туриста, який повертався до Барселони після відвідин друга в Санкт-Петербурзі.

Лійва пояснює, що кожен багаж ретельно перевіряють, аби переконатися, що мандрівники не порушують європейських санкцій, перетинаючи кордон до росії з валютою або товарами подвійного призначення, які можна використати для виробництва зброї, зокрема дронів.

Колись усе не було таким напруженим. Лійва пригадує час до війни, коли естонські й російські прикордонники працювали разом, спільно встановлювали навігаційні буї, що позначали лінію розмежування на річці, а іноді навіть ходили на одному судні.

А потім, у травні 2024 року, росія без будь-яких пояснень раптово прибрала буї, стерши будь-який видимий знак кордону.

Коли його запитують, чи додає онлайн-кампанія довкола "Народної республіки Нарви" додаткового навантаження його роботі, Лійва зневажливо всміхається: "росія завжди намагалася на нас впливати, нічого нового. Для мене це просто звичайний четвер".

"Якщо москва спробує надіслати "зелених чоловічків", ми побачимо їх ще на підході – пливуть, летять, – хизується він. – Те, що сталося на сході України, тут ніколи не станеться".

"Це моє місце"

Проте для більшості жителів Нарви справжня тривога полягає не в неминучому захопленні території. Їх турбує інше: що місто таврують як проросійську глушину й через це Таллінн і Брюссель відсувають на узбіччя.

Politico нагадує, що після вторгнення в Україну естонський уряд подвоїв зусилля, спрямовані на стримування впливу Кремля, заблокувавши російські державні телеканали й демонтувавши десятки пам'ятників радянської доби.

Наприкінці 2022 року уряд ухвалив закон про повне згортання російськомовних шкіл до 2030 року. Громадянам країн поза ЄС, зокрема власникам російських паспортів у Нарві, заборонили голосувати на місцевих виборах. москва скористалася нагодою, щоб назвати вжиті Естонією заходи "русофобськими".

Щороку 9 травня, у день, що позначає радянську перемогу над нацистською Німеччиною, росія підігріває напругу помпезним концертом на річковому березі в Івангороді навпроти Нарви, витриманим у воєнній стилістиці.

Минулого року центральний музей Нарви, розміщений у середньовічному замку на березі річки, у відповідь вивісив гігантський плакат, на якому путін зображений як Адольф Гітлер і названий воєнним злочинцем. російська влада у відповідь заочно засудила директора музею до 10 років ув'язнення за поширення "неправдивої інформації" про російську армію та "реабілітацію нацизму".

Багатьох у Нарві, однак, дратує, що їх змушують ставати на чийсь бік. Концерти 9 травня зазвичай збирають чимало нарвівців, особливо старшого віку. Незліченні супутникові тарілки на житлових будинках свідчать про живучість російського телебачення.

"Роками ми жили разом без жодних проблем", – розповіла Світлана, пенсіонерка, яка сиділа на лавці й дивилася на річку, де, наче у дзеркалі, було видно, як росіяни по той бік насолоджуються весняною погодою, прогулюються набережною та сидять на парі гойдалок. "Усе було добре. Жодної дискримінації не було", – згадує вона.

Вона звинуватила політиків у Таллінні та Брюсселі в нагнітанні страхів і розпалюванні напруги серед естонців. "Жодної загрози немає, росія не є загрозою", – рішуче погодився її чоловік Геннадій, уголос дивуючись, чому у Швейцарії, де він навчався і працював, багатомовність не вважали проблемою.

Хоча він мав російське громадянство, зауважує Politico, бажання жити в росії не висловлював, як і його дружина, громадянка Естонії. "Ми туди не належимо. Ми просто російськомовні естонці. Я житиму тут до самої смерті. Це моє місце", – сумно сказала Світлана. – Але я хвилююся за майбутнє своїх дітей тут".

Подружжя відмовилося називати свої повні імена й вік та фотографуватися, побоюючись, що через це ними зацікавиться естонська служба безпеки.

"Великий успіх"

В Естонії ажіотаж навколо кампанії "Народна республіка Нарви" спричинив болісну внутрішню дискусію: значна частина критики спрямована на Protastop і медіа за те, що вони донесли меседж групи до аудиторії в десятки, якщо не сотні тисяч людей.

Сама група перепощувала коментарі високопосадовців і статті в медіа, дякуючи їм за "безкоштовну рекламу". Відтоді як про неї вперше написав Protastop, її головний Telegram-канал набрав сотні нових підписників.

Онлайн-кампанія навколо Нарви та інші містифікації, як-от хвиля неправдивих повідомлень про бомби восени 2025 року, відволікають увагу від реального російського втручання, сказав Пуусепп, естонський представник спецслужб.

"Це виснажує наші ресурси, просуваючи наратив, нібито на нас нападає могутня росія, тоді як до цього слід ставитися як до спаму", – заявив він.

У своєму річному звіті, оприлюдненому в понеділок, KAPO повідомила, що в 2025 році виявила рекордну кількість російських колаборантів.

У письмових коментарях для Politico Protastop захистив свій підхід, наголосивши на необхідності "викривати ворожу активність на ранньому етапі". "Якщо в кімнаті стоїть слон, якого всі бачать, але ніхто про нього не говорить, то невже від цього слон зникає?" – написало видання.

Політичний аналітик талліннського Міжнародного центру оборони та безпеки Марек Кох назвав це "складною і суперечливою ситуацією". "З російської перспективи це великий успіх", – сказав він, але заперечив алармістський наратив, який підхоплюють західні аналітичні центри, про вразливість Естонії до вторгнення. На відміну від України у 2014 році, наголосив він, країна є членом НАТО і ЄС та має добре захищений кордон.

Тим часом, Естонія дедалі більше стикається з ризиком поширення реального конфлікту. Останніми тижнями до її повітряного простору залетіли понад десяток українських дронів, один із яких влучив у димову трубу електростанції поблизу Нарви. російський нафтовий порт Усть-Луга, що лише за 25 кілометрів звідси, розташований настільки близько, що жителі могли бачити дим, який здіймався після удару українських дронів.

Кремль звинуватив балтійські держави у сприянні таким атакам і пригрозив "відповідними заходами".

У Нарві, каже Райк, зальоти дронів лише підкреслили реальні проблеми жителів: їхню безпеку та високі ціни на енергію, що лише за два роки зросли утричі.

Увага довкола онлайн-кампанії ще більше ускладнила життя жителям Нарви, відвернувши увагу від їхніх проблем і піджививши політичне тертя. "росія завжди добре вміла вести свою пропаганду, – додає Райк. – І мене справді дратує, коли люди цього не розуміють".