Як я вже не раз пояснював, більшість подій аналізую з точки зору наших «карт» за столом переговорів із московитами. Отже, ліпшими чи гіршими вони стали за останній період?
1. Російський наступ практично провалився, а ціна, яку вони платять за кожен віджатий в ЗСУ кілометр землі, суттєво виросла. Про роль у цьому українських безпілотників читайте в справжніх військових експертів, я лише констатую факт. І наслідок: три останні місяці московитам не вдається компенсувати втрати новими контрактниками. Це підштовхує Путіна до необхідності оголошення мобілізації, чого він всі роки зі зрозумілих політичних причин намагається уникати .
2. Ефективність українських діп- та мідстрайків по Росії стала дуже серйозним фактором війни. Це не лише поглиблює кризу в тамтешній економіці, а й має дуже серйозний психологічний вплив на населення.
3. Події в Ірані хоча й викликали на короткий час певний оптимізм у росіян через стрибок цін на нафту, але позбавили їх одного з головних партнерів у військовому співробітництві й обході міжнародних санкцій. Коли протоку буде розблоковано (з максимальною вірогідністю це вже відбувається) то ціна на нафту впаде, а стратегічна втрата залишиться, як і удар по іміджу РФ як супердержави (котрою вона вже в реальності не є, але імітує).
4. З Угорщиною це взагалі крах. Втрата останнього активного союзника в ЄС, котрий був здатний якщо не повністю заблокувати, то сильно ускладнити надання економічної допомоги Україні й тим підважити нашу здатність захищати себе (й Європу), зійшов зі сцени. Не думаю, що тут потрібно довго пояснювати, наскільки це міняє розклади.
5. Якщо вибори в Болгарії принципово не змінять ситуацію (небезпека така є), то матимемо гарне вікно можливостей - доки в провідних країнах ЄС не почнуться свої вибори, бо різні євроскептичні сили (зазвичай, антиукраїнські) дуже зміцнилися там і можуть внести серйозні корективи в політику урядів. Але це колись і не гарантовано.
6. Рефрен Пєскова про готовність припинити війну, якщо ми вийдемо з Донбасу (про «целі СВО» він уже не згадує) цілком може означати, що до Кремля приходить усвідомлення, що їхні переговорні позиції слабшають
