1. Удари по енергетичній інфраструктурі рф спричинили пожежі на об’єктах «Газпрому» та «Транснефти».
- У росії 13 травня зафіксовано нові інциденти на об’єктах паливно-енергетичного комплексу після атак українських безпілотників.
- Зокрема, під Астраханню загорівся газопереробний завод, який належить Газпрому. Це вже не перший удар по підприємству: попередні атаки змушували його частково зупиняти виробництво, що прямо б’є по випуску пального.
- Паралельно в Башкортостані спалахнула одна з ключових нафтотранспортних станцій — «Нурліно», яка входить до системи Транснефть. Станція є критично важливим вузлом для перекачування нафти в уральському напрямку.
- Серія ударів по нафтогазовій інфраструктурі рф формує системний ефект. Пошкодження НПЗ, газопереробних заводів і логістичних вузлів вже призводить до скорочення переробки, перебоїв із постачанням пального та зростання витрат на аварійні ремонти.
2. Сьомий НПЗ у росії зупинився після ударів дронів.
- У росії продовжується системне виведення з ладу нафтопереробної інфраструктури. Після удару БПЛА 7 травня повністю зупинив роботу один із найбільших заводів країни — «Пермнефтеоргсинтез», що входить до структури Лукойл.
- Підприємство, яке переробляє понад 12 млн тонн нафти на рік, було змушене аварійно зупинити ключові установки первинної переробки. Частина потужностей не працювала ще з кінця квітня після попередньої атаки, що свідчить про накопичувальний ефект ударів і нездатність швидко відновлювати виробництво. «ПермНОС» став уже сьомим НПЗ, який припинив роботу з початку весни.
- Раніше зупинилися або суттєво обмежили діяльність низка великих підприємств, зокрема активи Роснефті — у Сизрані, Новокуйбишевську, Туапсе, а також інші заводи в різних регіонах.
- Наслідки вже мають макроекономічний вимір. Загальний обсяг нафтопереробки в росії впав до мінімуму з 2009 року — близько 4,7 млн барелів на добу. Це означає не лише скорочення виробництва пального, а й втрату експортної виручки та додатковий тиск на бюджет.
- Удари по НПЗ руйнують один із ключових сегментів російської економіки — переробку, яка забезпечує значну частину доданої вартості в нафтогазовому секторі.
- На відміну від видобутку, відновлення таких об’єктів потребує більше часу, інвестицій і технологій, доступ до яких обмежений санкціями.
3. російська нафтова галузь входить у фазу затяжного спаду.
- За прогнозом Мінекономрозвитку росії, видобуток нафти у 2026 році знизиться до 511 млн тонн — це найнижчий рівень із 2009 року.
- Скорочення відбувається всупереч квотам ОПЕК+, які формально дозволяли росії качати більше. Це прямо вказує на внутрішні проблеми галузі: падіння прибутковості, санкційний тиск і дефіцит інвестицій.
- Нафтові компанії скоротили буріння після падіння фінрезультатів і перейшли до економії, що вже призводить до зниження видобутку та тиснутиме на нього в найближчі квартали.
- Для стабілізації потрібні інвестиції у складні родовища з собівартістю $35–40+ за барель, але через санкції та дефіцит капіталу галузь і держава не мають достатніх ресурсів для таких вкладень.
- Формується «пастка»: без інвестицій падає видобуток, а через зниження доходів немає ресурсів для інвестицій. Це веде до поступового, але стійкого ослаблення нафтового сектору — ключової частини економіки.
4. Туапсинський НПЗ «роснефти» втрачає позиції на експортному ринку після серії ударів по інфраструктурі.
- Ще до кінця 2025 року завод входив до п’ятірки найбільших експортних терміналів нафтопродуктів у росії, забезпечуючи близько 8% морського експорту переробки. Обсяг відвантажень тоді оцінювався у 4,7 млрд євро.
- Однак після посилення атак дронів ситуація різко змінилася. За перші чотири місяці 2026 року експорт із Туапсе обвалився на 65% у річному вимірі.
- Це показовий приклад того, як ураження окремих вузлів інфраструктури швидко трансформується у втрати валютної виручки. В умовах, коли нафтопродукти є критичним джерелом доходів, такі просідання прямо б’ють по експортному потенціалу та посилюють тиск на бюджет.
5. Експорт російської нафти через чорноморські порти демонструє нестабільність, що безпосередньо б’є по валютних надходженнях.
- З 4 по 10 травня з Новоросійська вийшов лише один танкер із нафтою. Супутникові знімки фіксували майже порожні причали протягом кількох днів. Імовірні причини — загроза атак БПЛА та погодні обмеження, які змушували зупиняти завантаження.
- У результаті загальний морський експорт суттєво скоротився: за тиждень було відвантажено 21,94 млн барелів проти 26,88 млн тижнем раніше. Середньодобові поставки впали з 3,84 млн до 3,13 млн барелів.
- Фінансовий ефект проявився миттєво. Доходи від нафтового експорту за той самий період знизилися до $1,98 млрд — мінімуму за шість тижнів і на $640 млн менше, ніж тижнем раніше.
- Це ще один сигнал, що навіть короткострокові збої в роботі ключових портів швидко трансформуються у втрати доходів.
- В умовах залежності бюджету від енергетичного експорту такі коливання посилюють фінансову нестійкість росії.
6. Відключення інтернету в росії спровокували рекордний відтік грошей із банків.
- У росії посилився відтік коштів із банківської системи: під час травневих свят населення вилучило з рахунків рекордні 210 млрд рублів готівки.
- Причиною стали масові відключення мобільного інтернету, які влада застосовувала для забезпечення військових заходів. Обсяг готівки «на руках» зріс у п’ять разів порівняно з аналогічним періодом минулого року.
- Поточний показник став максимальним для травневих свят щонайменше з 2011 року. Тенденція має системний характер. Відтік у готівку триває вже кілька місяців поспіль: у квітні він перевищив 600 млрд рублів, у березні — 300 млрд.
- Сукупно за час регулярних інтернет-обмежень банківська система втратила понад 2,7 трлн рублів ліквідності.
- Перебої зі зв’язком унеможливлюють нормальну роботу банківських сервісів і платежів, що змушує населення переходити до готівки як більш надійного інструменту в умовах нестабільності. російська влада сама провокує фінансову дестабілізацію: спроби контролювати інформаційний простір і забезпечувати безпеку військових заходів обертаються підривом банківської системи.
- Зростання частки готівки знижує прозорість економіки, посилює тінізацію та ускладнює монетарне регулювання.
7. російська влада закладає значне зростання тарифів ЖКГ.
- За оновленим макропрогнозом, до кінця 2029 року комунальні платежі зростуть на 35,7%. Вже в 2026 році підвищення складе 9,9%, далі — ще 8,7% у 2027-му, 7,1% у 2028-му та 6,1% у 2029-му.
- Найбільше подорожчає електроенергія: тарифи мережевих компаній сумарно зростуть приблизно на 57% за чотири роки. Газ для населення, який уже суттєво подорожчав після початку війни, додатково зросте ще майже на 37%, а сумарне підвищення з початку вторгнення наблизиться до 87%.
- Фактично витрати держави та енергетичного сектору перекладаються на населення в умовах зростаючого бюджетного дефіциту та військових витрат.
- З урахуванням того, що витрати на ЖКГ уже займають значну частку сімейних бюджетів, нова хвиля підвищень неминуче знизить купівельну спроможність і підштовхне інфляцію.
8. Одна з найбільших аналітичних компаній світу залишає російський ринок через санкції та обмеження.
- Американська Nielsen планує продати свій бізнес у росії. Йдеться про підрозділ, який спеціалізується на дослідженні споживчого ринку та аналітиці сегмента товарів повсякденного попиту.
- Компанія працювала в росії з 1990-х років. Ключовою причиною виходу стало посилення державного контролю. З березня 2026 року в росії фактично заборонено замовляти дослідження товарних ринків у компаній із часткою іноземної участі понад 20% і значною виручкою.
- Додатково введено вимогу зберігати всі дані виключно всередині країни. У таких умовах для міжнародних гравців робота стає практично неможливою.
- Вихід Nielsen означає не лише втрату ще одного іноземного інвестора, а й деградацію якості ринкових даних.
9. Фінляндія обмежує медичний експорт до росії через ризики військового використання.
- Фінляндія готується посилити обмеження на постачання медичних і фармацевтичних товарів до росії, що ще більше звужує доступ країни до критично важливих технологій і обладнання.
- МЗС Фінляндії розробило постанову, яка з липня може фактично припинити видачу спеціальних дозволів на експорт низки медичних товарів. Рішення пов’язане з підозрами, що така продукція зрештою використовується для потреб російської армії.
- Йдеться про закриття одного з небагатьох каналів, який дозволяв обходити санкції ЄС через винятки «з гуманітарних або медичних міркувань».
- Зокрема, обмеження можуть торкнутися стоматологічного обладнання та частини медичних технологій. Хоча формально частина постачань збережеться, загальна тенденція очевидна: навіть гуманітарні винятки поступово звужуються.
- Окремі компанії, такі як Lojer-Merivaara, продовжували поставки до росії навіть після початку повномасштабної війни. Водночас вони визнають, що не можуть контролювати кінцеве використання продукції, включно з можливим лікуванням військових.
- Посилення обмежень з боку Фінляндії демонструє зростаючу недовіру до будь-яких каналів взаємодії з росією.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
