Країни НАТО зазначають, що прагнення Москви до конфлікту посилюється в міру того, як вона зазнає невдач у війні проти України. Європейська влада пов’язує росію із серією вторгнень із використанням безпілотників, актів саботажу, кібератак та інших ворожих дій на континенті в останні місяці.
Лідери НАТО заявляють, що ці кроки є тривожним свідченням зростаючої схильності росії до ризику в Європі, оскільки путін прагне обмежити потоки європейської допомоги Україні та посіяти розбрат серед союзників, пише The Wall Street Journal.
Західні офіційні особи заявляють, що росія може ще більше загострити конфронтацію і вже захопила українських безпілотників, які можуть бути використані для потенційних провокацій проти країн НАТО.
На знак стурбованості Вашингтона директор ЦРУ Реткліфф здійснив несподівану поїздку до Москви, частково для того, щоб запевнити уряд путіна, що США підтримують своїх союзників щодо НАТО, повідомили джерела.
“росія шукає способи зменшити підтримку України з боку країн НАТО, і одним із ефектів, яких вона також прагне, є поширення паніки”, – заявив Ремігіюс Брідікіс, голова розвідувальної служби Литви.
Темп документованих інцидентів, пов’язаних з росією, збільшився з максимуму близько 10 за багато місяців з 2024 року до 15 на місяць з квітня, відзначають аналітики українського Центру безпеки «Сагайдачний», які відстежують діяльність росії в «сірій зоні» Європи.
Незалежно від того, чи стоїть за цим хаосом путін чи ні, отримання за це визнання може зіграти на руку Москві, підвищивши її репутацію впливової держави.
Російська кампанія може викликати в європейців побоювання щодо особистої небезпеки, яку вони можуть становити внаслідок політики своїх урядів щодо України. Ще один потенційний страх полягає в тому, що відправка зброї в Україну виснажує європейські арсенали, які можуть знадобитися для боротьби з росією, і якщо Москва продемонструє, що становить загрозу, аргументи проти відправки зброї на схід стануть переконливішими.
Аналітики стверджують, що відмінності мотивації мало що означають для Кремля.
Кремль, як і раніше, має вигоду від загострення внутрішньої політики напередодні майбутніх місцевих або національних виборів у країнах НАТО, включно із Німеччиною, Францією, Фінляндією, Естонією та Польщею. Польща особливо схильна до дестабілізації через наростаючу напруженість у відносинах з українськими біженцями. “Головна мета – змінити статус-кво в Європі”, – заявив естонський депутат Марко Міхкельсон. “Це продовження спроб втручання у вибори, які вони вже робили в інших країнах”, – додав він.
Практично немає доказів, що план працює.
Найбільш активну підтримку збереження військової допомоги Україні та збільшення військових витрат усередині країни демонструють найсхідніші члени альянсу. У Румунії, де після початку війни спостерігався значний електорат, що симпатизує росії, однак після серії атак безпілотників громадська думка щодо Москви стала більш жорсткою. Румунія вислала російського дипломата, цього тижня Кремль відповів висилкою румунського дипломата з Москви.
