Важливо розуміти: можлива поразка чи серйозне обмеження влади Вучича — це зовсім не про локальні розбірки в Белграді. Це тектонічний здвиг, який здатен перекроїти карту всього балканського регіону.
Якщо головний форпост Кремля на Балканах похитнеться, ланцюгова реакція накриде сусідів миттєво:
У Боснії і Герцеговини одразу здується головний місцевий сепаратист Мілорад Додік. Без фінансової та політичної кисневої подушки з Белграда він швидко опиниться в глухій ізоляції, а його погрози розвалити країну втратять будь-яку вагу.
У Чорногорії місцеві проросійські сили та агентура втратять свій головний ідеологічний центр живлення, що нарешті стабілізує тамтешню владу.
Навколо Косова спаде штучна напруга: новій владі, сфокусованій на внутрішніх реформах, буде просто нецікаво тримати регіон на межі гарячого конфлікту заради чужих геополітичних амбіцій.
Для Європи, та й для України в цілому, падіння цієї конструкції означатиме одне: найнадійніша «гаряча точка» європейського тилу, через яку Росія роками розхитувала ситуацію, почне втрачати свою токсичність. І це хороші новини.
