Лідерів Фінляндії та Норвегії різко критикували за спробу вийти на зв’язок із росією, але Європа й досі не знайшла кращого способу впливати на мирні переговори Дональда Трампа, пише Politico.
Видання розповідає: під люстрами й олійними картинами Президентського палацу президент Фінляндії Александр Стубб сів поруч зі своїм давнім другом, прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, щоб зателефонувати путіну. Вони сподівалися, що такий рішучий і безпосередній контакт із російським лідером продемонструє рішучість Європи.
Натомість розмова того вогкого осіннього ранку в Гельсінкі спричинила найбільший розкол між північними союзниками від початку повномасштабного вторгнення путіна в Україну і виявила ширші суперечності в Європі щодо того, як поводитися з москвою у вирішальний момент мирного процесу.
Як зазначає Politico, поки російські та українські переговорники цього тижня готуються до зустрічей із посланцями Дональда Трампа в Абу-Дабі, наслідки цього дзвінка й далі відчуваються по всій Європі. Уряди сперечаються, хто має представляти Європу в майбутніх переговорах, і залишаються розділеними щодо головного питання: чи допомагає спілкування з путіним наблизити мир – чи лише винагороджує агресію?
За цим європейським занепокоєнням, наголошує видання, стоїть іще одна дилема: чи можна довіряти Америці як посереднику, який здатен забезпечити справедливу угоду для європейців і, передусім, для України?
Лідери ЄС обговорюватимуть ці питання цього тижня на неформальному саміті в Дубліні. За оцінкою видання, мало хто з учасників очікує, що їм удасться дійти згоди.
В інтерв’ю Politico в Осло Стьоре пояснив, чому вони зі Стуббом вирішили зателефонувати лідеру, який веде гібридну війну проти Європи й щодня вбиває українських цивільних ударами дронів і ракет. "Ми тісно співпрацюємо з нашими європейськими партнерами, підтримуючи Україну, але єдиний голос, який доходить до москви, лунає з Вашингтона, – сказав Стьоре. – І, знаєте, у нас добрі й відкриті відносини з американськими переговорниками, з американською адміністрацією, але ця [війна] відбувається в Європі. І жити місяць за місяцем, думаючи, що ця війна закінчиться, якщо Європа не розмовлятиме з москвою, – на мою думку, ілюзія".
Інші країни, що мають спільний кордон і спільну історію з путінською росією, категорично не погоджуються. "Європа не повинна бути в ролі посередника", – заявив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал Politico в іншому інтерв’ю. "Не варто брати на себе роль того, хто намагається догодити диктаторові", – наголосив він.
На основі розмов із політиками, дипломатами й посадовцями, багато з яких говорили на умовах анонімності, щоб обговорити делікатні питання, Politico відтворює залаштункову історію телефонного дзвінка, що сколихнув Європу.
Шок від Трампа
Видання нагадує, що відтоді як Трамп повернувся до Білого дому на початку 2025 року, Європа намагається впливати на мирний процес щодо України, який то відновлюється, то зупиняється. Втручання Трампа зруйнували трансатлантичний консенсус, сформований за його попередника Джо Байдена, відкривши перед путіним перспективу вигідного перемир’я та повернення до міжнародної спільноти.
Війна США з Іраном, наголошує Politico, цього року загальмувала цей процес, але в жовтні Трамп знову повернувся до теми України, критикуючи президента Володимира Зеленського за продовження ударів по російській енергетичній інфраструктурі й заявивши, що сторона путіна поводилася "нормально".
Побоюючись, що переговори можуть зірватися, Стубб і Стьоре втрутилися. Стьоре прийняв в Осло Зеленського та посланця Трампа Стіва Віткоффа, намагаючись налагодити стосунки. Стубб, який також був присутній, заявив, що зустріч 20 жовтня повернула мирний процес "у потрібне русло".
Але вже через 24 години, пише Politico, Віткофф знову приголомшив європейських лідерів: він зустрівся з путіним у Санкт-Петербурзі й назвав його "гуманістом".
Після консультацій із Зеленським двоє північних лідерів дійшли висновку, що не можуть залишити Трампа, Віткоффа та зятя Трампа Джареда Кушнера єдиними представниками Заходу, які безпосередньо спілкуються з путіним.
Давні друзі
Стубб і Стьоре знають один одного багато років і тісно працювали над питаннями, пов’язаними з росією, коли обидва були міністрами закордонних справ. Вони часто розмовляють і листуються та охоче працюють у парі над ключовими питаннями, попри належність до різних політичних таборів.
Упродовж кількох місяців вони непублічно обговорювали ідею спільного дзвінка до кремля й вирішили, що перед поновленням переговорів в Абу-Дабі буде критично важливо надати процесу нового імпульсу.
Як зазначає Politico, багато європейських посадовців у приватних розмовах визнавали, що вже не вірять, що Вашингтон захищатиме інтереси Європи та України. "Ми в Європі маємо поставити собі запитання: якщо вважаємо, що контактувати й вести переговори від нашого імені має хтось інший, то чи справді ми хочемо, щоб США визначали наші цілі?" – заявив один посадовець уряду країни ЄС.
"Важливо, щоб Дональд Трамп не був єдиним західним лідером, який розмовляє з путіним, – сказав інший високопоставлений європейський посадовець. – Нам потрібні лідери, які підтримують Україну й також доноситимуть свої сигнали до путіна".
Тож майже через п’ять років після початку дипломатичної ізоляції росії Стубб і Стьоре вирішили зателефонувати до кремля. Команда двох північних лідерів зв’язалася з представниками путіна й погодила параметри розмови. Кожна сторона мала по черзі викласти заздалегідь підготовлені тези, не перебиваючи іншу.
Недобрі знаки на картинах
Деякі прикмети, на думку Politico, від самого початку не віщували нічого доброго. Коли 27 жовтня лідери сіли поруч за довгим столом засідань у розкішному президентському салоні Стубба, над ними височіли дві великі олійні картини в позолочених рамах із батальними сценами Кримської війни. На одному полотні англо-французькі військово-морські сили відступають під вогнем на території Фінляндії – нагадування про часи майже 200-річної давнини, коли сама Фінляндія входила до Російської імперії.
За деякими свідченнями, путін поділився з двома північними лідерами своїм добре відомим захопленням російським минулим – прочитавши їм довгу лекцію про слов’янську історію та походження війни в Україні.
Один високопоставлений посадовець, обізнаний із деталями, розповів, що Стубб і Стьоре терпляче слухали під час 90-хвилинної розмови. Інші європейські посадовці, яких поінформували про дзвінок, заперечили, що путін узагалі читав двом лідерам історичну лекцію, і припустили, що ця історія – версія російської пропаганди, покликана принизити європейців.
Сам Стьоре сказав: "Я там був. Він цього не робив". За його словами, путін має добре відомий набір аргументів про походження війни. "Але, справедливості заради, він може викласти своє пояснення, а ми на нього відповідаємо", – зазначив він.
Зі свого боку Стубб і Стьоре спершу передали путіну позицію Зеленського: питання кордонів можна обговорювати лише на рівні лідерів, віч-на-віч, а перед цим необхідно вжити заходів для деескалації. Потім Стубб і його друг перейшли до питання безпеки Балтійського моря та необхідності зберігати цей морський шлях відкритим для торгівлі.
Однією з причин дзвінка, за словами посадовців, було бажання зрозуміти, що на думці у путіна. Норвезький лідер сказав, що телефоном путін був "раціональним" і "професійним". "Його аргументи були викладені цілком чітко", – наголосив він.
путін серйозно поставився до ідеї переговорів в Абу-Дабі й сказав північним лідерам, що доручить своїм переговорникам підготуватися до зустрічі, щоб з’ясувати, чи можливий прогрес. "Те, що він відповідає на дзвінок, що в нас, знаєте, є й інші канали зв’язку, на мою думку, принаймні свідчить про готовність сісти за стіл переговорів", – вважає Стьоре.
Проте після розмови Стьоре все одно не був переконаний, що путін справді відкритий до угоди. Попри їхні зусилля, норвезька й фінська сторони не очікують значного прориву в Абу-Дабі.
Негативна реакція Балтії
Politico наголошує, що коли канцелярія Стубба повідомила про несподіваний дзвінок, дипломатичне невдоволення одразу вийшло в публічну площину. За збігом обставин лідери Данії та Швеції, серед інших, уже перебували в Гельсінкі на засіданні Північної ради. Опинившись перед телекамерами, вони майже не приховували роздратування.
"Я дуже скептично ставлюся до цієї норвезько-фінської ініціативи, – заявила журналістам прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. – Вважаю, що нам слід зберігати єдність Європи, а не діяти поодинці". Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон сказав, що мир має прийти через "силу", а не через "умиротворення". Литва також розкритикувала цей крок.
У приватних розмовах деякі дипломати висловлювалися ще жорсткіше. "Надто багато чоловіків середнього віку хочуть потрапити до підручників історії як ті, хто закінчив цю війну, – наголосив один дипломат ЄС. – путін лише виграє від дедалі більшої нормалізації діалогу з рештою світу, а він тим часом продовжує бомбити й убивати невинних людей в Україні".
Претензії стосувалися не лише самого рішення контактувати з путіним, а й того, що Стубб і Стьоре нібито належним чином не узгодили його із союзниками заздалегідь.
Посадовці, знайомі з підготовкою дзвінка, це заперечують і наполягають, що Фредеріксен, а також керівництво Франції, Німеччини та США були заздалегідь поінформовані про дзвінок. Можливо, Фредеріксен просто очікувала значно ранішого попередження і реальної можливості вплинути на план. Вона заявила, що її фінський і норвезький колеги не узгодили дзвінок із "рештою з нас".
Схвалення з москви
Стьоре не відступає від своєї позиції. "Вона має рацію, бо я не просив, ми не просили дозволу, – сказав він Politico. – Ми консультуємося між собою в північній родині, але це не той механізм, де, знаєте, для такого кроку потрібна згода всіх північних країн, усіх 27 держав ЄС чи когось іще".
У приватних розмовах дехто з посадовців вважає, що Стьоре лише посилив невдоволення одразу після дзвінка, коли зазначив, що ЄС був розділений щодо росії від самого початку війни. "Це правда – просто не йому про це говорити, – зазначив один посадовець. – Норвегія не входить до ЄС".
Стубб і Стьоре кажуть, що ніколи не намагалися говорити від імені когось, окрім країн, які вони очолюють і які обидві межують із росією. Перед дзвінком вони довго говорили із Зеленським, погоджуючи, що саме сказати путіну, а після розмови знову детально його поінформували.
Вони сподівалися, пише видання, що їхня ініціатива зміцнить позиції Зеленського. Протеь негативна реакція була настільки гострою, що український президент сам виступив на їхній захист. "Вони справді нам допомагають", – сказав він.
Двоє північних лідерів також отримали схвалення з москви. "Я вважаю, що це було правильно, – заявив путін. – Зрештою, у Європі є люди, які не хочуть завдати росії стратегічної поразки..., а прагнуть налагодити певний конструктивний діалог".
Коментарі путіна навряд чи знімуть образи, що залишилися між північними сусідами. Як висловився один посадовець, у тих регіональних лідерів, яких не залучили до підготовки дзвінка путіну, може залишитися тривала "сімейна травма".
Попри всю цю північну напругу, підкреслює Politico, епізод оголив іще одну, прикру правду для України та її прихильників. Незважаючи на поразки Трампа на проміжних виборах, саме він і далі визначає темп переговорів. Європа ж тим часом не має нікого, хто міг би зрівнятися з потужним голосом Америки у вирішальні моменти за столом переговорів.
