6 серпня - Яблучний Спас або Преображення Господнє: Прикмети та забобони

Сьогодні, 6 серпня, віряни святкують Преображення Господнє. Це одне з дванадцяти головних християнських свят, присвячене євангельській події, коли Ісус Христос показав свою божественну славу трьом учням на горі Фавор.

Преображення символізує переміну душі людини, її духовне оновлення через єднання з Богом. Це свято закликає вірян до внутрішньої трансформації, покаяння й очищення. В Україні свято також відоме як Яблучний Спас, бо на нього освячують перші плоди — зазвичай яблука, виноград та інші фрукти.

• Не слід займатися важкою фізичною працею — це велике церковне свято.

• Не можна надмірно веселитися — це час духовного переосмислення.

• Забороняється полювати, різати тварин — преображення є символом відродження життя.

Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:

• який день на Преображення, такою буде осінь;

• туман 6 серпня — чекайте на теплу і погожу осінь;

• холодна погода — до ранньої зими;

• сильний вітер — буде люта та вітряна зима.

Іменини: як назвати дитину, яка народилася 6 серпня

Які сьогодні іменини: Лев, Спас.

Талісманом людини, народженої 6 серпня, є котяче око. Один із різновидів кварцу, котячим оком здавна захоплювалися як особливим каменем натхнення. У давнину його вважали найкращим оберегом для митців, поетів, музикантів і всіх, чия душа живе творчістю.

Цього дня народилися:

• 1948 рік — Антоніна Корінь, українська поетеса, громадська діячка, членкиня Національної спілки письменників України;

• 1973 рік — Ігор Вовчанчин, український спортсмен, професійний кікбоксер і спеціаліст зі змішаних бойових мистецтв;

• 1977 рік — Оляна Рута, українська поетеса, художниця, перекладачка.

Календар важливих подій в Україні та світі за 6 серпня:

• 1181 рік — китайські та японські астрономи спостерігають спалах наднової зірки;

• 1497 рік — експедиція Джона Кабота повертається до Бристоля після відкриття Канади;

• 1588 рік — іспанська “Непереможна Армада” кидає якір біля Кале — початок поразки іспанського флоту;

• 1806 рік — припиняє своє існування Священна Римська імперія після зречення Франца II;

• 1807 рік — виходить указ про відкриття губернських друкарень (зокрема в Києві, Харкові, Полтаві);

• 1807 рік — шлюп “Діана” під командуванням В. Головніна вирушає у навколосвітню експедицію;

• 1889 рік — у Лондоні відкривається перший у світі готель з ванною в кожному номері — “Савой”;

• 1890 рік — Вільям Кеммлер стає першою людиною, страченою на електричному стільці;

• 1914 рік — у Львові створюють легіон Українських січових стрільців;

• 1926 рік — Гертруда Едерле стає першою жінкою, що перепливла Ла-Манш;

• 1932 рік — відкривається перший Венеційський кінофестиваль;

• 1945 рік — США скидають атомну бомбу на Хіросіму — гине від 90 до 140 тисяч людей;

• 1963 рік — донецький “Шахтар” утретє поспіль виходить у фінал Кубка СРСР;

• 1995 рік — Хорватія заявляє про ліквідацію Республіки Сербська Країна;

• 1997 рік — катастрофа літака Boeing 747 біля острова Гуам — гине 226 людей;

• 2016 рік — у Криму стається збройна сутичка між російськими військовими, подана як “українська диверсія”.

Також 6 серпня Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї (День Хіросіми). Саме цього дня 1945 року на японське місто Хіросіма була скинута перша у світі бойова атомна бомба. Він став світовим символом протесту проти ядерної війни та закликом до миру. 6 серпня 1945 року американський літак “Енола Ґей” скинув ядерну бомбу “Малюк” на Хіросіму. Потужність вибуху — близько 15 кілотонн у тротиловому еквіваленті. Місто було зруйноване майже повністю. Загинуло 90–140 тисяч осіб: одні миттєво, інші — від опіків, радіації, хвороб і голоду. Через три дні, 9 серпня, подібна бомба була скинута на Нагасакі.

А ще 6 серпня День вдячності працівникам сільського господарства. Символічне свято, що покликане вшанувати людей, які працюють на землі: аграріїв, фермерів, механізаторів, тваринників, агрономів та всіх, хто забезпечує суспільство хлібом, овочами, фруктами, молоком, м’ясом та іншими дарами природи. Це не лише день подяки, а й визнання важливості праці селянина, його зв’язку з природою, національними традиціями та продовольчою безпекою країни. Землеробство — одна з найдавніших професій, і саме завдяки невтомній праці цих людей ми маємо щоденний хліб на столі.