У 2006 році, у далекій Гватемалі все було як завжди: замість одного корумпованого уряду приходив наступний корумпований уряд. Колишні полум’яні борці з корупцією, отримавши владу – негайно ставали точно такими ж мафіозі. Організовані банди фактично господарювали у сільській місцевості, а навіть якщо когось ловили – судді за гроші їх відпускали. Більшість політиків також були наглухо корумповані і не хотіли приймати законів проти самих себе.
І тоді уряд Гватемали звернувся до ООН з проханням шось із цим зробити.
Як казав тодішній віце-прем’єр-міністр: «Боротися з гватемальською корупцією силами гватемальців — те ж, що зв’язати пса-крадія сардельками й сподіватись, що тепер він знерухомлений».
У результаті було створено CICIG – “Міжнародна Комісія по боротьбі з безкарність у Гватемалі”. Більшість членів комісії не були громадянами Гватемали і тому не мали корупційних зв’язків у країні. Також обов’язковою умовою було 100% фінансування Комісії з-за кордону – жодної копійки (сентаво) з бюджету Гватемали.
Термін повноважень (мандат) CICIG було визначено у 2 роки, після яких президент країни продовжував його ще на 2 наступні роки.
Протягом 12 років роботи комісії реально за грати сіли понад 300 топ-посадовців, у тому числі чинного президента країни та віце-президентки. Було знищено більше 70 злочинних організацій, а кількість вбивств скоротилася на 32%.
Але що більш важливо, комісія CICIG мала повноваження реформувати систему державного управління, зокрема систему судочинства та правоохоронну систему.
І тому в цілому країна досить успішно почала рухатися у бік одужання – фактично під частковим керівництвом іноземців.
Аж поки у 2015 Президентом країни не був обраний Джиммі Моралес: колишній комік, за якого проголосували 69% виборців. Як ви розумієте, усі співпадіння із сучасною Україною – випадкові.
Як випадковим є і те, що саме у 2019 (знаковому для українців) році комік-президент фактично припинив боротьбу з корупцією в Гватемалі – незаконно достроково позбавивши міжнародну комісію CICIG відповідних повноважень. При тому, що CICIG сама звинувачувала Моралеса у незаконному фінансуванні своєї передвиборчої кампанії.
І при тому, що і Верховний суд Гватемали, і тамтешній Конституційний суд прийняли рішення на підтримку CICIG - Моралес просто не продовжив черговий мандат комісії. Бо відчував для себе серйозну небезпеку, оскільки CICIG вже звернулася до парламенту з проханням позбавити президента Моралеса недоторканості – через наявність серйозних підозр у зв’язках наркомафією.
Зрештою, у січні 2020 CICIG припинила свою роботу і Гватемала знов повернулася до затишної, такої домашньої корупції. Люди повиходили на демонстрації проти цього свавілля влади – тому що бліьше 70% завжди підтримували діяльність CICIG.
Але влада та великий бізнес були кровно зацікавлені у припиненні існування CICIG, тому протести були проігноровані. І Гватемала знов стала корумпованою, слабо розвиненою, небезпечною для життя латино-американською країною.
До чого я розказав цю історію.
Навіть не зважаючи на кілька доволі пікантних співпадінь із сучасною Україною, багатьох українців сильно цікавить питання “ а чи взагалі можливо побороти Велику Корупцію у країні?”
Зокрема, чи дійсно “безсмертна” та ж сама суддівська мафія?
Бо у нас весь час виходить якесь замкнуте коло: люті антикорупціонери після приходу до влади одразу стають супер-корупціонерами і всіляко блокують протидію корупції. Судова система є наскрізь продажною і повністю керується виконавчою владою Президента (Татаров). “Правоохоронні органи” більше очолюють злочинність, ніж протидіють їй. “Політична опозиція” мріє стати владою – але лише щоб займатися рівно тим самим, тобто казково збагатитися на корупції. Навіть “пересічний українець” на словах начебто проти корупції – але геть не проти, щоб якщо шо “кум міг порішати”.
Особисто я вважаю, що залучення іноземних експертів та інституцій до протидії корупції в Україні – це загалом правильно. Ті самі НАБУ/САП/ВАКС були створені в результаті вивчення досвіду у тому числі діяльності CICIG у Гватемалі.
Реформа корпоративного управління в Україні вимагає залучення міжнародних експертів у роботі наглядових рад держпідприємств.
Вирішальний голос повинні мати іноземні експерти при проведенні конкурсів на керівників незалежних правоохоронних органів.
Ну тобто багато правильних речей робиться у сучасній Україні.
Але Зеленський - як свого часу і Моралес – всіляко заважає цим процесам. Між іншим, на початку, після свого обрання, Моралес теж підтримував антикоруційну політику CICIG.
Чи станеться у нас зрештою як у Гватемалі – визначатиме лише позиція небайдужих громадян. Які 22-31 липня 2025 вже показали кінчик свого ставлення до проблеми, вийшовши на “Картонковий Майдан”.
Головне – не здатися і не змиритися з безкінечною владою корупційної мафії.
І тоді буде у нас Україна – а не Гватемала.
