Ніколи не буває настільки погано, щоби не могло стати ще гірше (с) Іов,м.б.
Дивлюся останні новини з ОРДЛО та згадую 2014 рік. Страшний рік, який зламав тисячі доль та заклав бомбу під долі мільйонів.
Майже усі свої дописи я починаю з тих страшних спогадів. Бо знаю головне, усе, що зараз відбувається на окупованих частинах Луганської та Донецької областей, це лише «ефект метелика», тобто це епілог, пролог був написаний раніше.
Звісно радію, зловтішаюсь, але знаєте, от є відчуття вкраденого щастя. Чому? Бо – ми ж у 2014 році саме про це все попереджали!!!
Усе те, що зараз там відбувається, це наче оживші картинки з наших попереджень: закриті шахти, немає зарплати, немає світла, води, ліків, усюди величезні черги, щоб вижити та щось отримати-треба блат.
Черги до лікарень, де немає лікарів. Дефіцит лікарів в ОРДЛО не можуть перекрити навіть гастарбайтери, яких росія присилає сюди з різних російських захолусть.
Найгірше у цій ситуації старим людям, та шахтарям, бо шахтарі майже усі хворі.
Закриті шахти. Безробіття. Сміття. Сміття усюди. Екологія, яка вже вбиває. Навіть вода в річках отруйна. Світло по годинах…
Проблеми ОРДЛО – це вже навіть не шторм, це цунамі. Цунамі, яке ось-ось накриє цей вмираючий край.
Окупація змінила Донбас. Вона його знищила. Кожен день далі, це просто ще один крок назустріч смерті.
Згадую, знову згадую 2014 рік. Знаєте, що таке безпечність? Це коли ворог вже вивішує триколори над твоїм містом, а люди сміються й кажуть, – а що зміниться, ну, будуть не гривні, а рублі.
Ничего не поменяется. Какая разница, рубли или гривны…
Як воно зараз? Чи бачать люди там різницю між життям в Україні, й життям під росією?
10 років я веду цей блог, витрачаю на це свій час, який могла б присвятити книгам, фільмам, відпочинку чи роботі на відновлення свого блага, але я веду цей бій, пишу, щоб запобігти проростанню оцих зерен безпечності по Україні, а ще для того, щоб мої дописи, як батоги, різали тіло тих, хто у 2014 році так й не змогли зрозуміти ціну гривні.
Оце у соцмережах побачила фото Сталіно (Донецьк) 1928 року та Донецьк 2025 року, на обох фотографіях люди стоять у черзі за водою. Червоні комісари такі послідовні. Хоча, чи вони одні. Це ж була мрія критичної більшості людей – «назад в ссср».
Десь в 2016 по соцмережах гуляла така собі байка – «яка різниця між лнр та днр, хто розділив братські народи Донбасу». Оце згадала та хотіла пошуткувати, що різниця таки є – в «лнр» немає бензину, а в «днр» немає води. Поки хотіла написати про це, ситуація зрівнялася. Тепер води немає ні в «лнр», ні в «днр», як й бензину.
А тепер ОРДЛО наздогнала ще й заборона на цивілізацію, бо окупанти забороняють супутникові тарілки та супутникове телебачення.
Бо ж в срср супутникового телебачення не було, як й іншого сервісу.
А ось черги були. Дивлюся я на ОРДЛО й бачу срср: черги у лікарню, черги на заправках.
А ще блат. Хочеш гарного лікаря – треба блат.
По телебаченню інше життя. Щасливі багаті росіяни, процвітаюча країна, несмітні ресурси, спрямовані на соціальний захист людей, а десь там загниває Європа, вмирає від голоду США… Це російське телебачення, воно заколисує, закохує в російське щасливе життя.
Супутникові антени, старлінки, вони для мешканців ОРДЛО, як віконце в інший світ. Вікно, в яке можна побачити, як світ живе з водою, ліками, їжею, а не мріями про світле нікагда.
О, згадала, в срср ще було таке «из под полы» – це коли товар продавали, ховаючись. А ще, ховали від влади свиней, курей. Оце з ОРДЛО розповідають, що ховають Старлінки, посилювачі мобільного сигналу, інтернет з під поли. Це означає, що побільшає доносів, а людей будуть саджати та розстрілювати за користування підпольними, забороненини гаджетами.
Наближається зима, холод. Як будуть жити люди в ОРДЛО без опалення, води, світла? Ніхто не знає. Усі сподіваються, що гірше вже не буде.
Коли чую це, знову згадую – «какая разница рубли или гривны».
В ОРДЛО вже намагалися заборонити інтернет, ну, вірніше не заборонити, а контролювати, швидкість, сайти, але не дуже виходить, бо ж термінали в магазинах, банки. Але «комісари» пробують. Це ж саме робить росія й на Ростовщині. Відключення мобільного інтернету народу пояснюють безпекою. Он як? А від чого? Від українських БпЛА.
Люди кожне відключення сприймають скептично, й питань щодо «зачем мы все это начали» все більше.
Можливо, у темні часи люди в ОРДЛО та на росії помудрішають. Зараз, щоб не дати їм прокинутися, кремль дав нову забавку – бомбити Польщу.
З огляду на те, що на росії компактний урожай зернових та овочів, компактна економіка, компактні зарплати, щоб людям не дати впасти у відчай й до влади не побільшало питань, росія має відкрити ще один фронт. Думаю, що це будуть країни Балтії, або дроново-ракетна війна з Європою.
Європа дасть собі ради. Думаю, що висновки від останнього обстрілу Польщі вже усі зробили.
Повернемося до новин з ОРДЛО.
Хоча…вони настільки однотипні: сміття, черги, блат, дефіцит, заборони, що вже й не цікаво.
Коли роздивляюсь фото з екс-малої батьківщини, читаю надії (мрій вже не має) мешканців ОРДЛО – «хоть бы хуже не было, москва не сразу строилась, нужно потерпеть, вот-вот заживем» згадую оптимістичний вірш часів срср – “под старою телегою рабочие лежат”!..
Тільки в цьому вірші є сучасні нюанси, город – сад тут вже був…
