Один фактор, про який всі забувають, аналізуючи, чому Московщина так тягне час із переговорами. З одного боку, Путін покладає великі надії на літній наступ, після якого сподівається залишити за собою додаткові території записаних у конституцію областей.
З іншого боку, він не може не знати, що війну протягом найближчих 6-10 місяців доведеться в будь-якому разі завершити, бо економіка не витягує. І ось тут починає грати психологія.
Розумієте, Трамп для нього наразі - «друг». І прийняти з рук друга «нічию» (коли, певні здобутки є, але задекларовані цілі війни не досягнуті) йому не западло. І його лохторату також.
Але якщо з Трампом зараз посваритися, він демонстративно полишить спроби закінчити війну, звинувативши Путіна (чи й введе санкції!), то ідеологічно він стане «ворогом». І прийняти компроміс із його рук буде схожим на поразку, на чужу волю, навʼязану непереможній імперії. І це означатиме реальну небезпеку для Плішивого з боку його довбанутих на шовінізмі пасіонаріїв.
Тому Путін і «мєльтєшить», як Татаров у Мадриді.
П.С. До речі, пропоную вираз «пролетів, як фанера над Парижем» замінити на «як Татаров у Мадриді»
