"Давайте повернемось назад…" - Олексій Петров

"Давайте повернемось назад…" - Олексій Петров

Вони вбив@ли чеченців ще в 1994 році. І потім також, вбив@ли. Жінок. Старих. Дітей. Сотнями та тисячами. Розповідаючи усім, вже знайомі казки про якусь «священную войну» стирали бомбами селища в Чечні, тобто житло начебто ж… свого народу.

Потім були будинки на Каширському шосе та історія про «рязанский сахар». Пізніш, світ здригнувся від жахіття в Беслані. Хто знищив майже дві сотні дітей? Питання як розумієте риторичне. (До речі, спецури та мусорів з@гинуло лише трохи більше десятка). Дивно, да?

Потім були Грузія та Сирія. В Алеппо лікарні від ударів російських ПКС перетворювались на величезні купи будівельного сміття, серед якого лежали десятки, якщо не сотні тих кого… Потім, на майданчику ООН, той, кого зараз в пеклі смажать 24/365 заявив, що "Детей в Сирии посыпают пылью, чтобы выдать за жертв".

А потім росія продовжила свою чорну справу в Україні. Я навіть не буду питати, як поєднується вся та православна ху@ня яку несе головний церковний чорт Гундяєв, із ракетним ударом посеред Сум під час великого… хм… (та невже православного свята)! Яяяяяяяяк, бл@дь це поєднати?

Я не знаю, чи було це, але ж Православна Церква України мусить виступити із своєю заявою! А Вселенський Патріарх, із своєю! Бо росія, так звана «праваславная страна», це сарана сучасного світу! Ті, хто готовий вб@ти будь-кого: дитину, жінку, літних людей. Одного. Пʼятьох. Декілька десятків. А потім все це прикрити казками про найманців НАТО та ще чимось. І? І все… Наче нічого не було?

Може варто відповісти? Так відповісти, аби шуба загорнулась? Відповісти на тому полі бою, де вони ще не отримували по брудному єбл@ту? На полі православної віри…

Що би не зробили окупанти, куди би вони не вдарили своїми ракетами, вони завжди позиціонують це, як ураження військового обʼєкту. (Навіть там, де військових не було і не могло бути). Або локації де були військові… Так говорять вони. Але реалії зовсім інші. Давайте пригадаємо трагедію кінця січня 2023 року. Ракета в житловий будинок Дніпра. Загинуло сорок шість… цивільних людей. Максимально цивільних. Виключно цивільних. Але тоді, коли агресору крити було нема чим, бо ось тобі сотні фото та відео наслідків ваших «высокоточных ударов», на сцену вийшов апезд@л, якого двічі хтось приводив за руку в Офіс президента. І не для того, аби лампочку поміняти в туалеті, а для того, щоби дати йому посаду та повноваження. І одразу ж, усе наше обурення на міжнародній арені як країни по чиїх цивільних будинках росія лупить ракетами, вже можна було засунути глибоко. Російська інформаційна машина миттєво підхопила всього одну фразу, і все. «Ну вот же слова не какого-то там вашего блогера или журналиста, а советника Офиса. Он всё четко сказал. Мы тут не причем». Тобто беріть та слухайте. І Україна миттєво отримала ще одну ракету, навіть дві, але вже на полі інформаційної війни. І отримали за причини природної безглуздості радника будівлі на вулиці Банкова. І навіть зараз, згадуючи ту трагедію в інформаційному полі як акт міжнародного тероризму, ми одразу отримуємо від адептів того самого «миру» щось на кшталт, «Мы били по военному объекту. А почему ракета попала в дом, это спросите у вашего советника из Офиса». Потім його звільнили. Але то було… потім.

Раз за разом згадуючи висер Марʼяни стосовно учорашньої трагедії в Сумах, я знов схиляюсь до думки, що такі заяви, прямо або опосередковано, дають вбивцям додаткові козирі на міжнародній арені де всеодно прийдеться відповідати на запитання. Справа в тому, що російській пропаганді, всім їх журналістам, починаючи від скабєєвої, соловйова, сімоньян та закінчуючи ордою ботів вже нічого не треба вигадувати. Марʼяна все за них зробила. Ще раз. Хто не зрозумів. Зверніть увагу, що захищаючись в інформаційному полі після влаштованого власноруч теракту в Сумах, окупанти будуть прикриватись словами не аби кого, а депутата Верховної Ради. Мовляв, «А мы ж били по военным. Вот, послушайте вашего же депутата. А люди? Нууууу… А зачем они ходили рядом с тем местом, где были военные»?

І це, тобто така думка, ще одна ціль ракетних ударів окупантів. Їм треба за будь-яку нашу ж ціну, поселити в суспільстві вороже ставлення цивільних до військових. Перші кроки зроблені, через штучно створену та професійно розігнану істерію під назвою «ТЦК». Тепер наступний крок. Безумовно, якщо пригадати нещодавну трагедію в Кривому Рогу, то всі інформаційні напрацювання окупантів, летять собаці під хвост. На дитячому майданчику та біля нього були хто завгодно, тільки не військові, але агресор на це наче і не звертає уваги, чекаючи свого шансу, коли можна буде знов використати корисну ідіотку на повну.

Тільки не кажіть мені, що у неї немає прямого телефона Голови СБУ, якому можна в максимально короткий термін передати кричущу інформацію якщо така існує. Передати тихо і головне ефективно. Без зайвих шансів для ворожої пропаганди. Але… Тут у неї інша, своя гра. А значить інші ставки. І якщо би це було вперше…

p.s. До речі. Це робить той Володимир Володимирович в очах якого у 2019 році хтось побачив «мир»? Чи якийсь інший путін…? Та й були то очі, чи щось інше?