Слухаю пана Огризко, який між іншим згадав, що Меркель боїться собак - колись путін привів собаку на зустріч з нею. Щоб їй було некомфортно, і вона почувалася в гіршій, нижчий за путіна позиції. Розумію, це КГБ, їх методи.
Але ж невже дипломатична мова така обмежена, що не дозволяє сказати досить просто:
- Слухай, володья, ти з ЗНАЄШ, або чув, що я з собаками не дуже... Той... Дружу. Цей факт не приховувався.
Путін, звісно, робить вигляд дурачка:
- Ні, не знав.
- Ну то тепер, володья, знаєш. Я тобі про це говорю. Чи можеш ти вивести звідси цю прекрасну собаку, а ПОТІМ ми почнемо розмову?
Спочатку собачка виходить погуляти, а лише потім я, як гостя з сильної, розвиненої європейської держави, зможу почати розмову про якісь проекти. Це ж не складно, так?
Коли з тобою грають в ігри, вивести супротивника зі стану його умовної такої переваги можна відвертим, щирим питанням або пропозицією. Ну, я не спец, але гадаю, в подібних іграх можна себе захистити, доволі ввічливо і з самоповагою. Якщо вже ти лідер цілої Німеччини.
