Коли я зранку опублікував колонку про фанатизм путіна, заяви про «європейських підсвинків» ще не було. Лексичні звороти у стилі нетверезого Мєдвєдєва, які тепер перекочували в тексти офіційних виступів путіна - це взагалі симтоматика. Ми, звісно, виключаємо варіант, що тепер у них на двох лишився лише один спічрайтер, бо доводиться економити.
Сьогоднішні емоційні слова - в першу чергу про стан, в якому путін перебуває зараз. Політик, який контролює ситуацію, не опускається до яскраво-емоційних порівнянь на засіданні Міноборони. Він мав би говорити мовою холодних констатацій і цифр (хоч часто в устах путіна вони є брехливими, як ми неодноразово пересвідчувались).
Але проблема фанатика в тому, що реальність не зобов’язана відповідати його внутрішньому сценарію. І коли вона не відповідає, він починає кричати.
Путін завжди зривався на емоції саме в такі моменти. Можу нагадати. Мюнхен-2007, коли Росію остаточно перестали вважати «рівною». 2014-й, коли замість тріумфу отримали санкції. 2022-й, коли «Київ за три дні» раптом затягнувся на роки. Після Херсона - коли довелося пояснювати, що відступ це теж «план».
Якщо виникають реальні проблеми, в лексиці стає більше тварин, ворогів і змов. Це не особливості характеру. Це індикатор перевантаження системи. Коли аргументи закінчуються, в хід ідуть «підсвинки». І якщо не працює стратегія, починає включатися неконтрольована ненависть. Вона - дешевша, але й ресурс у неї коротший.
Кому адресована ця заява? Не Європі точно, вона тут лише декорація. Справжній адресат - це власна аудиторія, яку треба знову переконати, що проблема не в плані і не в реальності, а в тому, що навколо одні «нелюди», яких, як ми памʼятаємо, треба «мочити в сортирах».
Іронія є ще й у тому, що фанатик завжди вважає крик ознакою сили. Насправді ж це просто момент, коли видно, що після взятия втретє (!!!) Купʼянська дає тріщину його уявний світ. І якщо вже з трибуни Міноборони доводиться говорити «мовою свиноферми», значить, із мовою холодної впевненості таки є проблеми.
Щось десь знову йде не за тим планом, яким він його собі бачив.
