Ситуація з НАБУ та САП це лише симптом хвороби.
Хвороба ж має назву криза довіри..
Бо коли вам постійно кажуть, що «життя солдатів найцинніше» і не ставлять в голові командування солдатами саме людей які це життя цінують - це криза довіри.
.Коли вам обіцяють боротьбу з корупцією, а «свої кенти» відверто проводять схематози.
Коли хворі люди не можуть отримати інвалідність, а замість них її отримують здорові прокурори і не несуть жодної відповідальності.
Коли ВПО не мають компенсації на житло, а депутати з мільйонами статків мають і квартири отримують ті, хто і так має великі гроші.
ЦЕ КРИЗА ДОВІРИ..
І коли в «турбо режимі» приймається закон з правками безкарного про-російського чорта, через відвертий схематоз та голосами про-російських чортів та корупціонерів і вам розповідають що позбавлення незалежності антикорпційних органів - це боротьба з російським впливом - це криза довіри..
І коли замість того, щоб визнати помилку, швидко все реально відкотити по НАБУ та САП і почати чесно розмовляти з громадським суспільством, президент відверто бреше в обличчя, розповідаючи про необхідність «обговорення ситуації, створення робочих груп і консультацій», коли ще в соц мережах вмикаються тисячі ботів, які намагаються атакувати реальних військових і волонтерів - це криза довіри..
І коли криза довіри доходить певної стадії, то вже просто неможливо вірити нічому і кожен раз коли бачиш президента запитуєш сам у себе:
А чи дійсно він розділяє цінності Майдану і розуміє за що саме загинули люди?
А чи дійсно для нього щось значать загиблі військові і він готовий робити реальні кроки для ефективної армії?
А чи дійсно він розуміє що без швидких і реальних реформ армії і призначення нових ідейних людей Україна гарантовано програє?
І після цих питань стає дуже боляче.
Бо якщо ні і це все гра, то програємо ми всі разом.
