Після зустрічі з Путіним Трамп закликав європейських лідерів припинити витрачати гроші на військову підтримку України, — Politico.
За інформацією Politico, Дональд Трамп несподівано долучився телефоном до зустрічі європейських союзників України в Берліні.
Це сталося лише через кілька годин після його переговорів із Володимиром Путіним та Сі Цзіньпіном у китайському Шеньчжені.
Посилаючись на чотирьох європейських чиновників, обізнаних зі змістом розмови, видання повідомляє, що Трамп різко поставив під сумнів подальше фінансування військової допомоги Україні з боку Коаліції охочих.
Він заявив, що Путін нібито серйозно налаштований на мирні переговори, наголосив на великій кількості загиблих і поставив під сумнів доцільність подальших мільярдних витрат на підтримку Києва.
За словами одного з учасників розмови, позиція Трампа зводилася до того, що країнам потрібно припинити витрачати гроші на цю війну.
І ось тут виникає принципове питання.
Чому президент Сполучених Штатів, країни, яка свого часу разом із Великою Британією та Росією надала Україні безпекові запевнення в межах Будапештського меморандуму, зосереджує тиск на тих, хто допомагає Україні захищатися, а не на державі, яка розпочала агресивну війну?
Чому ми постійно чуємо про необхідність поступок з боку України, скорочення її оборонних спроможностей та припинення військової допомоги, але не чуємо симетричних вимог до Кремля?
Ніхто так і не почув від Трампа чіткої вимоги до Путіна: негайно припинити бомбардування, зупинити обстріли, вивести російські війська з усієї міжнародно визнаної території України за державний кордон Російської Федерації та виплатити репарації за завдані руйнування і злочини.
Натомість пропонується послабити того, хто захищається.
Але обеззброювати жертву агресії, позбавляти її можливості захищати власне населення і територію - означає створювати умови для продовження злочину.
Це вже не посередництво заради миру.
Це сприяння агресору та фактичне потурання геноцидній політиці Путіна в Україні.
І коли політичний лідер свідомо допомагає агресорові досягати його цілей коштом беззахисності жертви, він переступає ту саму моральну межу, за якою співучасть у злочині стає невіддільною від відповідальності за нього.
Мир не може означати капітуляцію жертви перед убивцею. А той, хто позбавляє жертву права і засобів на захист, фактично стає на бік убивці



















