Це вже не українські ЗМІ, а британський «The Economist» розповідає своїм англомовним читачам куди все біжить по відчуттям. А саме до виборів в Україні вже 25 травня. Однак не спішіть радуваться, що «Трамп приде порядок наведе». Пульт управління мирним життям в Україні знаходиться в руках Путєна. Хоче паралізувати двіж в Києві – шмальне пару шахедів поза розкладом. Хоче послати нахер миротворців – посилає (чому Путєн такий самонадіяний – у наступному пості). Тому «Економіст» і закінчує свою статтю словами «Ви не можете сказати війні, щоб вона зупинилася і чекала». І це теж дає іноземним читачам уявлення про те, в якій шизофренічній ситуації зараз тилові українці. Вночі бомбьожки, вдень на роботу, ввечері в кафе, а попереду морок надій і безнадьоги. І те саме у воїнів – перед очима кров і ворог, а в повітрі розмови про провал мобілізації і вибори.
На Володимира Зеленського чекає боротьба за владу у 2025 році
На тлі падіння морального духу в Україні заговорили про зміни у верхах влади
Майже щодня в Києві настає момент, коли війна гучно вступає в місто. Саме тоді з'являються похоронні процесії, які котяться головними артеріями до Хрещатика, центральної вулиці столиці. Рух зупиняється. Рупор транслює історії загиблих солдатів під підбадьорливу патріотичну музику. Потім колони прямують до Майдану Незалежності, місця багатьох минулих революцій в Україні. Товариші запалюють фаєри і прощаються. Вони висаджують українські прапори на клумби, які вже давно перетворилися на поля з тканини, жовті та блакитні. Останніми днями, з наростанням російського наступу на Донбасі, церемонії стали частішими.
Решту дня життя в місті повертається до звичного ритму. Магазини працюють, ресторани подають їжу, а політики пліткують. Зараз усі говорять про Дональда Трампа та вичікувальну гру. Чи буде його нова адміністрація схилятися на бік України чи Росії? Чи зможе він запровадити перемир'я? Чи відбудуться вибори? Наразі на вустах київських політиків дві дати: 20 січня 2025 року, дата інавгурації пана Трампа, перший момент для будь-якого можливого припинення вогню та скасування воєнного стану, і 25 травня, найраніша дата виборів, яка обговорюється.
Офіс президента заперечує, що готується до голосування. Більшість джерел скептично ставляться до того, що воно відбудеться. Це не перший раз, коли столиця переповнена чутками. Існують питання організації та легітимності: як може розколота нація, що перебуває у стані війни, проводити вибори? Країна також має пережити те, що, на думку багатьох, буде важкою зимою. «Брати участь у виборчій кампанії зараз було б самогубством», - каже Ярослав Желєзняк, опозиційний депутат.
Тим не менш, певна підготовча робота, схоже, розпочалася. Регіональні виборчі штаби мобілізуються, і починається робота над списками кандидатів. Представники одного з імовірних конкурентів Володимира Зеленського на президентських виборах кажуть, що Україні потрібні вибори, але вони побоюються робити публічні заяви про це, побоюючись жорсткої реакції з боку Офісу президента.
Якби вибори відбулися завтра, пану Зеленському було б важко повторити успіх переконливої перемоги, яку він здобув у 2019 році. Майже через три роки після російського вторгнення його вже не сприймають як беззаперечного військового лідера, яким він був колись. Внутрішні опитування, з якими ознайомився The Economist, свідчать про те, що у другому турі він матиме погані шанси на перемогу над Валерієм Залужним, іншим героєм воєнних років. Колишній головнокомандувач був відправлений послом до Великої Британії після того, як посварився з президентом минулого року. Він ще не дав зрозуміти свої політичні амбіції, хоча багато хто закликає його балотуватися.
Президент має кращі шанси, коли його протиставляють іншим опозиційним діячам, деяких з яких він активно недолюблює. Але колишній колега президента каже, що його найкращим кроком може бути відхід убік, незважаючи ні на що, і дотримання своєї первісної обіцянки йти лише на один термін. «У Зеленського є лише один вихід, щоб вийти з непошкодженою репутацією, - каже це джерело. «Це провести вибори [без нього] і увійти в історію як людина, яка об'єднала націю під час війни». Альтернатива - ризикнути асоціюватися з військовим колапсом або неповним миром.
Погіршення ситуації на фронті вже пронизує суспільство. Дмитро Поворотний, військовий капелан, бачить це у нових солдатах, з якими він спілкується. «Є багато невмотивованих людей. Вони воюють, бо це єдиний спосіб вижити». Він каже, що армія цензурує найбільш негативні новини, щоб не розпалювати вогонь вдома. Високопоставлений військовий чиновник погоджується. Навіть пана Зеленського захищають від правди. «Справа навіть не в тому, що його тримають у теплій ванні», - каже джерело, використовуючи місцеву ідіому, щоб припустити, що президент перебуває в коконі своїх високопосадовців. «Його тримають у сауні».
З наближенням президентства пана Трампа Україна готується до змін; це єдине, в чому вони впевнені, що вони відбудуться. В інших питаннях урядовці менш впевнені. Вони з полегшенням сприйняли новину про те, що пан Трамп збирається призначити на важливі зовнішньополітичні посади двох відомих яструбів - Марко Рубіо на посаду держсекретаря і Майка Волтца на посаду радника з національної безпеки; але вони були стурбовані, коли він оголосив, що не знайдеться місця для колишнього держсекретаря Майка Помпео, який викликає більше симпатії. «Це дуже негативний розвиток подій», - каже один високопоставлений чиновник з питань безпеки. Зараз є побоювання, що пропозиція пана Трампа Україні буде нагадувати щось схоже на ідеї, висунуті Джей-Ді Венсом, новим віце-президентом. Вони, по суті, виключають членство в НАТО, водночас дозволяючи Росії зберегти 18% території України, які вона зараз окупує.
Попри всі розмови в Києві та інших столицях про закінчення війни, більшість тих, хто проводить час на передовій, розуміють, що попереду ще багато боїв. Ініціатива належить Володимиру Путіну, і малоймовірно, що він запропонує припинення вогню, поки не буде вирішено кілька боїв. У Кураховому російські війська переважають українські щонайменше в шість разів, і відступ українських військ здається неминучим найближчим часом. Україна відступає в окупованій нею ж Курській області, звідки Росія намагається витіснити своїх солдатів за допомогою тисяч північнокорейських військ. У Запорізькій області також починаються бої за те, що, на думку української розвідки, буде штурмом столиці області, важливого промислового центру. «Ви повинні працювати в рамках реальності, - каже отець Поворотний. «Ви не можете сказати війні, щоб вона зупинилася і чекала»
