Колись давно у мене був керівник. Хороший, адекватний, в міру справедливий молодий чоловік з хорошою школою і англійською.
В мене залишилось позитивне враження від нього, але в процесі роботи було нелегко.
Він, маючи хорошу школу (насправді хорошу якісну і визнану освіту) просто висів над командою. Це не був мікроменеджмент і ми могли працювати, але якісь речі просто вибивали з колії. Не тільки мене, а всіх 20 підлеглих. Якщо комусь з вищого керівництва приходила в голову якась дурна ідея (а це було доволі часто), то наша робота перетворювалася на пекло нарад підготовки і впровадження тих змін, які через тиждень відкликались. Ну кароч, десь 1/4 часу ми займались хуїтою будучи змушені виконувати основну у повному об'ємі.
Другою проблемою було двоє довбойобів в колективі. За сумісництвом друзі керівника. Ну як друзі, вони прийшли першими, а далі вже бути всі інші. Відповідно той став керівником, а ті двоє взялися лизати туза і "помагати", хоч статусом вони були як і ми. Йому то подобалося, іноді, коли він був у відрядженнях, його функції виконували вони. І то було потрійне пекло, то ці жополизькі чорти були ще й максимально тупими. То ж весь той непотрібний тупняк реалізовувати ще й ідіоти. І в такі дні адекватна робота була майже заблокована.
Головне, що ми керівнику скаржилися, в тому числі відкрито, в очі разом з цими довбнями, та змін не було. "Модні" прийоми щоб заговорити ситуацію і все.
Потім несподівано сталися організаційні зміни, нашого керівника намагались перевести в нижчий статус і він пішов в нікуди. Ті двоє ідіотів, прекрасно розуміючи своє становище, використали всі можливості щоб перевестися подалі від нас і нам дали іншого керівника. Далеко не такого модного. Просто іншого. Звичайного.
І десь через тиждень його роботи всі задавали собі одне питання: "А що так можна було?" А що можна було просто робити свою роботу без цих 20-40-80% овертаймів, просто з мінімально необхідною координацією? Хіба таке могло існувати?
______
Згадав цю історію після розмови з нібито недурною людиною сьогодні вранці.
Згадав її в контексті Зеленського.
Тому що ми навіть важко уявити скільки гівна не звалювалося б на нашу голову, наскільки простіше було б, якби не цей дєятєль і його ініціативи, і його телячі дії.
І це зовсім не порівняння з моїм керівником, бо він був в цілому адекватною людиною. Це скоріше порівняння з тими двома дятлами які його заміняли.
Порівняння з тим наскільки простіше стає, коли тобою не керують дурні.
