Нещодавно дізнався, що в масовій уяві нема розуміння нафіга древні єгиптяни будували піраміди. І через це постійно народжуються всякі конспірологічні теорії, бо сучасним людям дуже складно уявити собі настільки монументальне та одночасно настільки відірване від будь-яких реальних потреб будівництво. Просто величезна купа камінчиків, яку складати замахається і все заради чого? Заради гробниці та релігії? На вірить в таке сучасна людина. Складно нам.
Зовсім поїхавші розповідають про будівництво пірамід під проводом древніх високорозвинених цивілізацій. Або що піраміди то космодроми інопланетян. Або ще щось, що пояснює настільки великий масштаб задуму та реалізації.
В найкращому випадку придумують щось там про астрономію, типу чітко орієнтовані піраміди якось там використовувались для спостережень неба. Питання спостережень за небом можна було вирішити і простіше, повірте. Астрономія в єгиптян була і до пірамід, інакше ніякої цивілізації б у Єгипті не було.
Здавалося б релігія в такому випадку може дати відповідь чому та навіщо. Во славу бога звісно, тобто богів. Але будь-яка розумна людина скаже вам, що храми в Єгипті будували і до Хеопса, і після нього. Якось вистачало релігії простих храмів(ну як простих, ти піди та побудуй), то навіщо їм піраміди? Що ж змусило лідерів Єгипту витрачати величезні сили на побудову саме пірамід?
Насправді, є дуже просте пояснення, навіщо і чому будували піраміди. Ну окрім релігії. Це пояснення відомо будь-якому історику, який опікується відповідною епохою. Воно буквально просте, як двері. Це пояснення не тільки для пірамід, а описує і багато інших мегалітичних будівель по всьому світу у відповідний час. Точніше під час певного технологічного рівня цивілізації одночасно з централізацією тих самих цивілізації. І практичною логістичною недоступністю інших розвинених цивілізацій.
Пояснення це звучить як «причиною мегалітичного будівництва є утилізація продуктових надлишків». Не дуже зрозуміло? Ну давайте по порядку.
Десь в кінці Третьої династії останній фараон династії Джосер будує першу піраміду. Її так і називають піраміда Джосера. Побудову цієї піраміди пов’язують з візиром Джосера Імхотепом. Імхотеп був настільки видатною людиною, що в майбутньому древні єгиптяни почитали Імхотепа за бога (хоча фараоном він не був). Храми на честь Імхотепа будували навіть древні греки. Він вважався здається богом медицини, чи щось таке.
Є навіть версія, яка ототожнює Імпхотепа та біблійського Йосипа(хоча між ними десь 1000 років). Ну або принаймні вважається, що легенда про Йосипа може бути заснована на єгипетському культі Імхотепа. Так воно чи не так, вже ніхто не встановить.
Є легенда, що як і біблійській Йосип, Імхотеп можливо стикнувся в Єгипті з масштабним голодом. Записи про це є, але вони були зроблені через дві тищі років після Імхотепа. Тому таке собі підтвердження. Не факт, що це не просто елемент культу. Якщо подивитись на кліматичні дослідження то Третя та Четверта династії з масштабними проблемами та посухами не стикались.
Вони стикались НАВПАКИ з дуже сприятливою кліматичною ситуацією, судячи з усього.
Відповідно велика та потужна централізована цивілізація стикалась з тим, що в них через кліматичну стабільність, постійно накопичувались запаси їжі, в основному зернових культур(пшениця та ячмінь). Підтвердженнями цього є археологічні дані про поступове масштабування та ускладнення системи державних комор (амбарів) для зберігання зернових. І не тільки зернових.
Імхотеп видатний тіп. Астроном, вчений, архітектор, лікар і так далі.
Саме за часів Джосера і Імхотепа є масштабні свідчення, які описують функціонування системи державних комор. У багатьох гробницях чиновників (наприклад, у Саккарі, там де Імпхотеп побудував Джосеру першу піраміду в історії) можна побачити розписи з коморними сценами: зважування, запис урожаю, підрахунок худоби тощо. Існувала навіть посада головного начальника державних зерносховищ. Облік, розрахунок, контроль, бухгалтерія, звіти і вся ця фігня.
Але побудова комор то не ідея Імпхотепа. Це було в Єгипті завжди, ну після появи цивілізації. Фараони та їх представники збирали данину з населення у натуральному вигляді. Зерно. Овочі. Горіхи. Латук. Мʼясо. Продукцію промисловців. І так далі. Розливи Нилу штука не дуже передбачувана. Можуть бути норм, можуть бути поганими, причому періодично поганими. І тоді їжі не вистачить. І треба робити запаси, щоб у випадку чого податне населення не перемерло з голоду. Тому фараон зберігав частину зернових, і у скрутні часи роздавав зерно данникам, щоб пережили важкий рік, не померли, і далі їх можна було білетити ез южуал. Тому і будували комори для того, що можна було зберігати зернові тривалий час. І комори у єгиптян були величезні і на той час достатньо технологічні.
Це ще звісно не елеватори, але вже достатньо складні(для того часу) споруди, які навіть в умовах єгипетсько клімату тижнями зберігали продукти нетривалого терміну зберігання типу пива там, або олії, у спеціальних прохолодних приміщеннях. Їх копали.
Так от побудова пірамід пов’язана саме з тим, що безкінечно копати та будувати комори було неможливо. Та і в принципі забезпечити достатньо тривале зберігання зерна(десятиріччями), навіть з урахування його витрат під час невеличких негарадів дуже складно. Герметичність не забезпечити, а величезну кількість гризунів не зможуть переловити навіть юрби святих єгипетських кішок.
Тому надлишки зерна треба було якось витратити. Як? Не думайте, що це таке вже й просте завдання. Зерно не можна було продати за кордон, бо не було кому. Це Древнє Царство. Сусідів поряд, яким можна було б експортувати це зерно, за щось цінне ще не існувало. До першої глобалізації ще 500-1000 років. Дикі племена поряд з Єгиптом не мали розвиненої промисловості, нормальних шахт, в них не можна було купувати щось, що потрібно було Єгипту. Папірус, фарби, бронзові вироби та зброя, золото та мідь у кількостях, це все потребує цивілізації. А її навколо не дуже щоб було, і все що було потрібно Єгипту, Єгипет сам і виробляв.
Звісно ще потрібна була деревина. З нею у Єгипті певні проблеми завжди були. Але ганяти баржи з зерном в Ліван(чи до Риму, як у римську добу) тоді ще не вміли. Простіше було міняти деревину на вироби з міді та зброю з миш’якової бронзи. Чисто логістично простіше, вироби банально менше місця займають на кораблі. А ліс на відміну від зерна, сам може плисти за кораблем на тросі(принаймні ліванський кедр точно може), бо не тоне.
Тому експортувати зернові Єгипет не міг. Тупо не було кому. Точніше не дуже було за що, і саме зернові експортувати було складно. Все що потрібно було для єгипетського експорту Єгипет виробляв і без дотацій фараонів.
Не можна було продавати надлишки зерна, у такій кількості, і на внутрішньому ринку, бо не існувало ніякого ринку. Виробники і так забезпечували фараонів всім, що їм було потрібно. Як і селяни. Через данину. Надлишки то залишались вже після всіх поточних витрат. Населення з ніщуків, яке тільки що віддало вам це зерно, не мало нічого, за що б воно це зерно могло купити назад. В них не було нічого окрім себе.
Але падажжіте скажете ви. Є ж механізм витрати зайвих ресурсів. Універсальний. Війна. Війна все спише. Ну, по перше, витрати на утримання армії фараон списував сходу. Тобто надлишки, які в них накопичувалися, це вже мінус витрати на армію. По-друге, а з ким воювати. В смислі, що захоплювати? Нє, понятно, що армія без діла не сидить, походи були, захоплювали там рабів, наприклад. І загалом показували сусіднім племенам міць цивілізації. Але це саме що походи. Аби без діла не сиділи, там битв норм не дуже щоб і було. Бо тубільці просто педалі включали і лахали подалі. Тут радше проблема спіймати, а не витрачати людей на вонзавлово один в один.
А так щоб глобально, армію у два рази збільшити, і на когось напасти, так нема на кого. Не було поряд чогось вартого. Що з них взяти окрім рабів, в них жеж цивілізації нема. Навпаки бували ситуації коли юрби кочівників нападали на Єгипет, ну так Єгипет як раз і утримував армію плюс мінус розміром для таких справ і мав запас на випадок чого. Це поточні витрати, вони вже враховані. Тому навіть війна не могла щось в такому випадку утилізувати.
Звісно от ацтеки вигадали утилізаційні війни без захоплення чогось. Чисто по фану. Війна заради війни та релігії. Ну і заради захоплення у полон тих, кого принесуть у жертву. Тобто знову ж такі заради релігії. Називають це Квіткові війни. Там прямо звитягою було не вбити, а взяти у полон. І програш у війни лише визначав хто і кого у жертву принесе. А столиці штурмом ніхто не брав. Але це конвенційні війни між більш менш однаковими за розвитком цивілізаціями. Простих поселян захоплювали в режимі пофіг пачками. Це до утилізації не призводило, тому довелося видумати окремий тип війни. З утилізацією.
У Єгипту співставних суперників у той час не було поряд.
Тому зерно буквально нікуди було діти фараонам, його не було кому продати, і його не можна тривалий час зберігати, бо миші, криси та бактерії все зжруть. А будувати все більші комори було безсенсовним завданням, бо все одно зерну гаплик, його ж не можна складати та зберігати безкінечно.
Ну тоді Імпхотеп все і придумав.
Мегалітичне будівництво. Не як раніше храми, а прям на всі гроші. Во славу богів, фараона і величезної держави Єгипет. Бо ну якщо у людей нема нічого окрім себе самих, то давайте ми купимо людей, на ті залишки, які не можемо взагалі нікуди витратити.
А давайте кинемо заклик по всьому Єгипту, сказав Імпхотеп. От як врожай вже зібрали, і селянам(а також всім іншим) нема особливо чого робити у міжсезоння, то вони можуть приїхати до фараона і він дасть їм продовольчий пакет на 5000 калорій на день. Хліба (пшениця) по два кілограми на день кожному. Пива (ячмінь і пшениця) по два літри на брата, після зміни правда, а то ви там у спеку гигнете під півасом.
М’яса та риби також багато дамо. Худобу будемо підгодовувати тим самим зерном, щоб швидше дорослішали і м’яса працівникам вистачило. Ну також там плюсом овочі, і все інше що взагалі зберігається погано. Все одно пропаде.
Вдень тягаємо камінчики за планом Імпхотепа. Велику справу робимо, величезну, угодну богам. Та і сам фараон майже бог. Ви ж бажаєте порадувати богів та конкретного бога? Ну і бог вас порадує. Їсти та пити будете від пуза. Ну і пивчанське. Після зміни.
Алкоголь це дуже важливо, також треба розуміти. Бо у древньому світі змінений стан свідомості він там прямо з релігією корелювався. Ацтеки вон взагалі думали, що бухло подарували людям боги, або зробити їх життя веселішим. Та і всі релігійні культи древності використовували алкоголь. Та і не тільки древності, якщо чесно. У єгиптян пиво також мало походження від богів.
Звісно є дані про великий обсяг виробництва пива у Єгипті. І відповідно велике споживання. Існують дані, що пиво було доступним, наприклад, для селян за часів Древнього Царства. Це не дуже щоб типове для древності, і показує наскільки багатим був Єгипет. Але справа в тому, що пиво в Єгипті тоді виробляли дуже специфічно. З хліба, який не допікали, а всередині залишали сирим. І далі серцевину хлібу подрібнювали, а потім вже все це бродило. І у селян звісно міг бути власний ячмінь та пшениця. Тому і пиво вони виробляли.
Але якщо ти спочатку запікаєш хліб на вогнищі з гімна, соломи та очерету, а потім фільтруєш через очерет брагу, то мабуть смак у цього пива буде не дуже. Да і консистенція там така була, що багато ти того пива не вип’єш, воно було густе і нагадувало скоріше суп з кашею, ніж просто напій, як зараз. Корочі набухатися дуже калорійним пивом з вмістом алкоголю у пару градусів, в найкращому випадку, було мабуть не просто.
Фараон же міг промислово виготовляти пиво вищої якості. З дещо більшою кількістю градусів. Два градуси чи чотири, якщо ти більше пари літрів випити не зможеш, мабуть було відчутно для ефекту. Плюс до пива, для більш багатого населення, додавали всякі там природні ароматизатори типу меду чи трав, які селяни не збирали, бо вони в них не росли. Корочі маркетинг, ага. І думаю фараон в маркетинг вмів. Або Імхотеп. Або пацани, які вчора продавали крафтове на тищу аристократів, а сьогодні зрозуміли, що на держзамовлені можуть стати олігархами.
Тому мабуть фараонівське пиво також було вагомим аргументом похекати у спеку з камінчиками.
Так будівництво пірамід сприймалося населенням, звісно, як важка робота, але це було як свято, бо на полі корячитися також важка робота. А пиво там наливають власне за свій кошт, а не за рахунок фараона. Да і богам пофіг на роботу в полі. Інша справа піраміду будувати. Оце діло.
Ну і звісно виходить, що на пірамідах працювали не якісь замучені раби, а дуже вмотивовані люде і пайку їм давали норм. А чого ж не давати, все одно те зерно дівати вже нікуди. Та і самим селянам у міжсезонні не так вже й багато чим було зайнятися. А тут така справа богоугодна і все за державний кошт. Нетфліксу то не було. А це для них було веселіше за Нетфлікс для нас.
Тому якщо був план і якась технологія люди працювали добре, швидко та завзято. Звісно піраміда Джосера вийшла така собі, але технологія тільки відпрацьовувалася.
Зрозуміло, що від Джосера через Снофру до Хуфу вже виникли професійні бригади васянів, які вже не були селянами чи там виробниками, а були саме масонами-будівельниками. Знову ж такі так - робота важка. Але ці вже можуть працювати весь рік, без відриву на посівну та збирання врожаю. І працюють саме на пірамідах, храмах там чи кріпостях, і дітей своїх навчають з народження. Це вже профі, сильні та вмілі працівники. Даєш план і живеш весь рік як король. Норм тєма.
Вся ця юрба не наносила велику шкоду цивілізації Єгипту, навпаки. Це не був титанічний надрив, як всі думали раніше, ну коли оцінювали просто обсяги і думали, що піраміди будували напівголодні раби. Так, норм вхекали та норм потратілися, але терпимо. Фараони саме що утилізували зайве майно, у вигляді зернових. Ну і бонусом чутка бустили економіку Єгипту загалом. Якщо кар’єр вирізає вапняк вагонними нормами кожен день, то і всім іншим той вапняк дешевший. Індустріалізація, масове виробництво, оце все. І так до всього, бо мідні пили для карʼєрів також хтось виробляв.
Тому Джосер побудував таку собі пірамідку. Снофру вже масштабніше. Ну а Хеопс дав жару, на всі гроші. Але без полудохлих рабів, а вже з професійними бригадами, які працювали за норм пайку та бухло.
Звісно і питання нафіга в такому випадку просто зникає. Навпаки. Не будувати чогось було неможливо, бо інакше банально податки витратити не було можливості.
Чого ж піраміди не будували пізніше? Якщо все так просто, як я кажу?
Ну дивіться. Після Хеопса піраміди продовжують будувати. Вам завжди розповідали, що Хеопс підірвав економіку Єгипту великим будівництвом, але падіння Древнього царства сталося через триста років після Хеопса. Ну навряд чи підірвана економіка прожила б 200-300 років? Хафра вон після Хеопса ще Сфінкса збудував.
Так після Хеопса піраміди стають менші. Але це не обов’язково має значити, що економіка вже не витягувала величезну забудову. Може технологію якусь втратили. Може не було близьких кар’єрів і логістика не складувалася. Комусь вже не подобалося будувати у Гізі, поряд з величезними діяннями предків, і переносили будівництво кудись ще. А це додаткові витрати. Може корупція поросла. І вже утилізація йшла у чийсь карман. У Хуфу так родич і головний підрядник піраміди внєзапно молодим помер під час будівництва піраміди.
Корочі є багато варіантів, чому після Хеопса будували менші піраміди. До того ж, якщо оцінювати саме кубатуру(хоча б вапняку), то виходить, що пік кубічних метрів був ДО Хеопса. А далі чутка вниз і плато, потім знову вниз і знову плато. Тобто топ по обсягам виробництва камінчиків це як раз Снофру, перед Хеопсом. Тому мабуть якісь інші чинники призвели до зменшення висоти пірамід, за умов більш менш збереження обсягів виробництва у кубічних метрах. Типу архітектурна диверсифікація сталася. Чи там більше було використання гранітів замість вапняку, для інших потреб. Економіка все ще бла стронг.
Але утилізація продовольства продовжується 300 років після Хеопса до самого падіння Древнього Царства. Сталося воно як раз через кліматичну катастрофу. Тут вже сумнівів нема, ми знаємо це не через якісь записи, а суто з досліджень. Посухи та погані розливи Нілу стали не випадковою подією, а нормою. Виявилося, що не треба утілізовувати зайве, а треба зберігати більше, бо бувають і дійсно погані часи. Тривалі погані часи. Ті самі сім років, як у Йосипа. А не зберігали достатньо, бо вже постійно витрачали, тобто утилізували. І стався облом, сепаратизм і прочі проблеми.
Вигрібав з тих проблем Єгипет довго. Під час Середнього Царства вже виникла перша глобалізація і з’явилася зовнішня економіка, і було куди експортувати хоч щось у обсягах. Ну а там де економіка, там вже і війна. В цих вже було що забирати, вже була і проекція сили, і боротьба за данників, і багато чого ще. Та і вчорашні васяни у шкурах, які раніше брали бронзовий меч за сотню гектарів лісу, тепер стали поважні люде, і навіть чутка купці і потреби в них виросли. І можна вже було утилізувати зерно у ремісників, за це отримувати продукцію, а її вже експортувати. І обмін на щось, наприклад на олово чи пурпур. Чи ліс, який до того моменту так вже повирубали, що вже пустеля, і ще лісу дати можемо, але за окремий прайс.
До того ж винайшли... кредит. Виявилося, що зерно у погані часи можна не просто роздавати населенню, щоб воно тупо не померло, а можна давати в борг. Який сенс давати в борг тому, хто платить тобі данину і так? Ну, по-перше, у борг могли давати не тільки фараони, а і феодали (номархи). Так вони підсилювали власний вплив.
А навіть, якщо в борг давав фараон, це додатковий механізм контролю для держслужбовців фараону, які могли проводити власну політику так би мовити закріплення селян. Або могли не проводити політику, а забрати інтерес зараз, і передати його комусь ще. Вже назавжди. Поглинання, ага. Тому сенс був. І закріпили так, що ай гай загудів. Фінікійці на єгипетських боргах норм так піднялися. Оту саму глобалізацію Бронзової Доби(Середнє Царство для Єгипту), у випадку фінікійців, давав заборгований по вінця єгипетський селянин, бо 20 тире 50 відсотків річних не жарти. А якщо не віддав, то ти вже не просто данник фараона, а після фараона все віддаєш фінікійцю. От все, що у нашому світі жартують про євреїв, у ті часи жартували про фінікійців. В тому самому Єгипті і жартували, тому мабуть у євреїв був норм приклад. Тому Йосип нічого не придумував, він просто стояв поряд, коли фінікійські хлопці курили. Може з Йосипа і курили, кстаті.
Висновки.
Будівництво величезних пірамід(або загалом мегалітичне будівництво) це не символ ВИСОКОРОЗВИНЕНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ. Навпаки. Утилізація залишків продовольчої продукції це ознака нерозвинених цивілізацій. Точніше глобально нерозвиненого світу, у якому є на цій території одна держава, яка чутка вирвалась уперед. Чутка, але не дуже щоб. І вона всього одна, ну у цій місцевості. В цьому світі нема кредиту, нема зовнішньої торгівлі у норм обсягах, нема можливості нарощувати внутрішню продукцію чи якось там інвестувати, бо нема ринків збуту. Та і нема банально механізмів інвестицій, бо їх собі ніхто навіть уявити не може. Там навіть воювати не дуже є з ким, точніше нема за що.
Просто є купа ресурсу і його треба утилізувати, але якось так щоб всім подобалось. Ну так всім і подобалось, поки ресурсу вистачало. У фараонів піраміди. У жреців закріплення культу і олінклюзив. Ну і храми норм. Селяни можуть у міжсезоння повисіти норм. Професійні забудовники взагалі тільки з цього і живуть. Всім іншим державні замовлення на десятиріччя, не цьому фараону так наступному. Але сама по собі необхідність щось утилізувати це ознака саме нерозвиненості.
Так саме криза перевиробництва кінця 19 сторіччя, коли фермери зливають молоко у ріки (аби не обвалювати ціну на те саме молоко викидаючи його на ринок), ознака не до кінця розвиненого капіталізму. От як капіталізм став більш менш розвинений, так і класичні кризи перевиробництва майже зникли. В нас тут навпаки кризи переспоживання (іпотечна 2008) або кризи переінвестицій (бум доткомів та прочі пузирі на біржах). Звісно і це можна з натяжкою назвати кризою перевиробництва, типу набудували забагато будинків або надрукували занадто багато грошей. Але це вже з натяжкою, бо світ став складніший і більш розвинений.
Ну а якщо все ж таки виробництво прям свердлить космос, то у глобальному світі велком ту глобальну світову війну. Тут не як у Єгипту, та навіть не як у ацтеків. Відразу ваше перевиробництво стане недовиробництвом. Велком Петро та Джон, тепер ти не айтішнік по нібуям, а виробник або піхота.
Але то таке. Тому тепер висновок другий.
Ми мало знаємо про інші епохи. Не тому що нема даних, а тому що складно зрозуміти та оцінити ті дані що є.
От наприклад непрактичні аристократи, які займалися археологією у минулому, дивилися на камʼяні знаряддя первісних людей і думали, що певні знаряддя виготовлялись цілими поколіннями. Тому що аристократи руками самі нічого зазвиай не робили. А насправді ті знаряддя можна було виготовити за тиждень, що потім вже більш практичні історики і довели.
Всі наші знання про сиву давнину це середня температура по палаті. У когось гарячка, хтось вже помер та остиває. В середньому 36,6. Загальна температура не каже нам нічого. Десь там у минулому видатні логісти, астрономи, математики та архітектори імен яких ми не дуже знаємо, навіть якщо вони цілій Імпхотеп.
Десь там у минулому видатні економісти та винахідники. Всі думають що видатні економісти це про те, як повністю зрозуміти економіку та винайти якийсь закон за яким живе біржа. А видатні винахідники мають щось таке придумати, що буде жити у віках.
Але це не дуже щоб правда. Видатним економіст стає не тоді коли зрозумів економіку. Будь який трейдер проволав би з опису єгипетської економіки тих часів, і порахував би її на компі за пару діб. Всю. Будь який сучасний винахідник здатен повторити ВСІ технологічні рішення єгиптян, навіть з умовою використовувати ТІЛЬКИ доступні єгиптянам рішення, за одне життя. Приклади є, для тих хто упоровся. Що про свердління граніту чи як його різати мідною пилою, що про переміщення багатотонних камінчиків силами однією людини. І все це за одне життя, а не за тищу років, як у Єгипті.
Імхотеп розумів економіку навіть з дуже обмеженим інструментарієм. Ви колись спробували пояснити політику, що надлишки це проблема? Це майже неможливо, але він зміг. Імпхотеп був видатним винахідником, суто логістичним хоча б. На побудову камінчиків у вражаючих кількостях вивів Єгипет саме Імхотеп.
Чи ми памʼятаємо Імхотепа і чи його надбання живіть у віках? Та ні. Всі знають Хуфу, а за часів Хуфу Імхоптеп вже давно помер.
Винахідники живуть у віках? Ну от Ньютона жеж ми памʼятаємо? Ну МИ ще пам’ятаємо. Хоча він безкінечно видатна людина, більша за Ейнштейна чи Гокінга з Торном. Вони стояли на плечах сучасників. Ньютон буквально стояв у пустоті. Бо він створив науку майже з нічого, створив сам собі математичний апарат, якого не існувало до нього. Але давайте будем чесними. Для нас Ньютон просто вчений, а Гокінг це відома величина. А до Ньютона нам всього 300 років. Менше ніж від Імхотепа до падіння Древнього Царства.
Через пару сотень років і Нʼютона забудуть, і Ейнштейна почнуть забувати. Що вже казати про те, що буде через тисячу років.
Чим далі від сьогодення, тим меншими стають люди, навіть видатні. Тут і забуття, і технологічний процес, який знецінює надбання. І загальний розвиток також впливає, в тому числі яку кількість інформації створило людство під час життя. Зараз її більше, тому сьогодення більш важливе. Тепер якщо подивитись у сиву давнину у нас є тільки середня температура по палаті.
Це ж рабовласницькиій устрій, значить піраміди будували напівголодні дохлі раби. Ну логічно ж. І побудувати вони б їх не змогли. Які професійні робітники, ви про що, звідки їм там взятися? Ну фіг його знає звідки, а от Імхотеп знайшов. З проблеми створив економічне рішення, тобто можливість. Зараз би нам таких людей у наш світ постійних криз. В нас вже півсторіччя нема колапсу під час класичного перевиробництва, тому і уявити нам собі то перевиробництво у Древньому Єгипті складно. Та ну камон, голодні селяни, примітивна технологія, відсутність математики навіть. Що вони там могли?
Да все могли. Наш предок підкорив планету тільки тому, що мав технологію виготовлення кам’яних знарядь. І все. Вистачило.
Візир фараона Імпхотеп вирішив першу в історії людства кризу перевиробництва. Зробив він це краще за Маркса, який сказав, що такі кризи призведуть до падіння капіталізму. Робив це Імхотеп без теорій, без повних знань, ну суто практично. Спирався він на таких самих простих пацанів, які видобували та доставляли вапняк вагонними нормами без вибухівки та екскаваторів чи фур. І спирався він на селян, які давали сам-три врожаю без пестицидів та штучних добрив. З сапкою та мулом з Нилу.
Я з великою повагою відношусь до нашого минулого, до тих людей які створили наше сьогодення. Саме ця повага ніколи в мене не викликає бажання їх наснагу, винахідливість та прагнення назвати втручанням якихось інопланетян та невідомих цивілізацій.
Про що нас вчить історія? Ну там є фараони, вони там кудись пруть у майбутнє і якось там щось роблять. Все це фігня.
У майбутнє нас ведуть прості хлопці, яку просто виконують свою роботу, та мутні тіпи які працюють на фараонів. Хлопцям повага, а мутні тіпи ітак норм пожили, і ось вам сучасність, яку всі ті люде навіть уявити не могли собі.
Вони могли. Просто могли. І це найпростіше пояснення, а якщо є просте, то більш складне і не потрібне.
Більше поваги до минулого треба, більше розуміння, ось і все.
